Світ може спати спокійно, адже Реджеп Таїп Ердоган і Володимир Путін офіційно взяли на себе відповідальність за все людство. Принаймні, так вважає сам Ердоган, який під час зустрічі з молоддю в Туреччині назвав себе й Путіна “єдиними справжніми світовими лідерами”.
“Ми головні, бо досвідчені”
Президент Туреччини, який обіймає свою посаду вже понад 20 років, явно пишається своєю політичною витривалістю. “Це не просто моя думка, це факт. Я працюю на своїй посаді вже 22 роки, і у Путіна аналогічний досвід”, — заявив Ердоган, ніби кількість років у владі автоматично додає політикам мудрості та авторитету.
І тут хочеться запитати: а чи може тривалість правління гарантувати якість? Схоже, в Ердогана й Путіна цей тест провалений.
Чим далі від Меркель — тим ближче до Шредера
Особливо проникливим був коментар Ердогана про Німеччину: за його словами, політика країни “втратила силу” після відходу Ангели Меркель. Але знайшовся й герой дня — колишній канцлер Герхард Шредер, який, за словами Ердогана, має “особливе місце” в німецькій політиці.
Причина? Шредер, виявляється, не пив пиво за столом Ердогана під час Рамадану. Це безперечно історичний критерій, за яким визначають видатних політичних діячів.
Стара школа автократів
Ердоган і Путін дійсно мають спільні риси. Обидва керують своїми країнами так довго, що це вже стає схожим на реаліті-шоу про незмінність влади. Обидва прагнуть контролювати кожен аспект суспільного життя, від ЗМІ до опозиції. Обидва запевняють, що все роблять для своїх народів, але їхні методи більше нагадують сценарій до антиутопії.
Проте часи змінюються. Навіть найдосвідченіші автократи рано чи пізно залишають сцену. І тут виникає питання: хто візьме на себе роль “єдиного світового лідера”, коли ці двоє підуть?
“Два на троні, а Земля — їхня”
Заява Ердогана — це радше не амбіція, а суміш самозакоханості та політичного маркетингу. Чи є у світі справжні лідери? Так, але їхня сила вимірюється не кількістю років у владі, а реальними змінами для людей.