Публічні свідчення українського бізнесмена Сергія Ваганяна, озвучені в інтерв’ю на YouTube-каналі Борислава Берези, стали підставою для звернення народних депутатів від фракції «Європейська Солідарність» до НАБУ із проханням з’ясувати, чи будуть відкриті кримінальні провадження за оприлюдненими фактами. Про це повідомила у Facebook народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Отже, український бізнесмен Сергій Ваганян, який нині перебуває за кордоном, дав розлоге інтерв’ю, у якому публічно описав, як, за його словами, працювала система корупційних поборів у Службі безпеки України за часів керівництва Івана Баканова та Андрія Наумова — колишнього начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ (2019–2021). Станом на січень 2026 року Наумов є фігурантом низки кримінальних справ, пов’язаних із держзрадою та корупцією, і переховується за кордоном.
Ваганян заявляє, що був знайомий з оточенням «95-го кварталу» задовго до приходу Володимира Зеленського до влади: «я знайомий з ними з 95-м кварталом, ще до того, до президентства Зеленського і до всієї цієї історії». За його словами, стосунки були вкрай тісними: «ми їздили разом на відпочинки… один одному допомагали будувати будинки», а також «і фінансово, і технічно будував» будинок одному з представників цього кола.
Після перемоги Зеленського на виборах, за словами Ваганяна, він почав активніше комунікувати з новою владою та силовими органами, зокрема зі СБУ. Він пояснює це близькими стосунками з керівництвом служби: «я почав спілкуватися більше з Андрієм Наумовим і з Іваном Бакановим», додаючи: «я був частиною команди Баканова і Наумова». За його твердженням, «Баканова і Наумова розділити взагалі неможливо».
Описуючи розподіл ролей у спецслужбі, Ваганян стверджує: «Службою фактично керував Наумов», тоді як «Баканов — це був лише зв’язковий посильний між Наумовим та президентом Зеленським». Він також заявляє, що в системі СБУ та інших органах влади, за його словами, досі залишаються люди Наумова, які зберігають вплив.
Окремий блок інтерв’ю присвячений поборам із бізнесу. Ваганян стверджує, що сплачував кошти з прибутків від експорту зерна: «я сплачував їм зі свого прибутку… сплачував певний відсоток, певну подяку». Спочатку, за його словами, це були нефінансові «винагороди» — «купівлі меблів, автомобілів, броньованих автомобілів, якихось дорогих прикрас», однак згодом «ця вся історія переросла в конкретний відсоток», який, за його словами, «доходив від 30, навіть до 50 відсотків».
В обмін, як стверджує Ваганян, йому гарантували відсутність проблем із контролюючими органами: «в мене все буде безперешкодно проходити… закінчуючи ненаявністю у мене всяких обшуків — від СБУ, прокуратури, національної поліції, податкової, митниці». Він також підтверджує існування так званого «телефонного права»: «телефонне право дійсно працювало», додаючи, що в той період «всі знали, що Іван Геннадійович був лише портретом СБУ».
Бізнесмен описує й передачу готівки. За його словами, кошти передавалися регулярно: «це кошти, які я йому приносив щотижня», і мали, за його визначенням, «добровольно-принудительный» характер. Він також стверджує, що перевозив гроші у службовому транспорті керівництва СБУ: «це броньований автомобіль керівника Служби безпеки України на той час Івана Баканова», де були «і долари, і гривні». Найбільш резонансною є його заява про обсяги коштів: «суми коштів, які я щомісячно завозив до Служби безпеки України, вони були мільйонами доларів. Деколи доходило й до десяти».
Ще один важливий епізод — твердження Ваганяна про використання санкцій як інструменту конкурентної боротьби у контрабандних схемах. Він називає так званий «преміум-пакет» ключовим механізмом і стверджує, що це був «конкретно бізнес-проект Наумова і Баканова», в межах якого «сотні мільйонів гривень щомісяця осідало» у зацікавлених осіб. За словами Ваганяна, Олександр Акст — підприємець, якого у ЗМІ пов’язують із контрабандними схемами та контактами з посадовцями СБУ, — запропонував усувати конкурентів через санкції РНБО: «є такі інструменти, як санкції РНБО». Підготовлені матеріали, за його словами, «віддали Наумову», після чого «Служба безпеки України їх подала на Раду національної безпеки і оборони». Ваганян стверджує, що перші санкційні списки формувалися з «всіх конкурентів Акста».
Ваганян також стверджує, що санкції згодом були запроваджені й проти Олександра Акста, однак називає їх формальними. За його словами, «Акста потім наздогнали ті ж самі санкції», але це сталося вже після внутрішньої конкуренції, коли, як він вважає, «певна група людей заплатила більше», і самі санкції не зруйнували його бізнесу.
Ваганян також заявляє, що сам став об’єктом переслідувань. За його словами, проти нього відкривали кримінальні провадження, а після того як він почав фіксувати факти та збирати докази, відбулися спроби замахів: «вони хотіли мене двічі ліквідувати, коли я був на території України». Саме з міркувань фізичної та юридичної безпеки, за його твердженням, він нині перебуває за кордоном.
Крім того, Ваганян заявив, що після початку повномасштабного вторгнення мав відеорозмову з президентом Володимиром Зеленським за участі представників ДБР, під час якої йшлося про можливі корупційні дії тодішнього керівництва СБУ. За словами Ваганяна, президент запевнив, що «якщо Іван дійсно винен, то він за це понесе покарання», однак після цієї розмови, як стверджує бізнесмен, «просто припинили зі мною спілкування».
Ваганян також заявив про готовність співпрацювати зі слідством: «я готовий повністю співпрацювати згідно чинного законодавства і з НАБУ, і з САП… надавати інформацію, докази і документи».
З наведених заяв випливає, що Ваганян описує зі свого боку цілісну систему, в якій, за його версією, керівництво СБУ забезпечувало покровительство бізнесу в обмін на масштабні готівкові платежі, а санкційні механізми використовувалися як інструмент усунення конкурентів у контрабандних потоках.