Вотум недовіри на адресу голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн може стати для європейських політиків звичною практикою. Про це пише рейтингове видання “Politico”.
Посилаючись на джерела ЗМІ зазначає, вотуми недовіри можуть стати рутиною. Цей інструмент не є новим у договорі про ЄС, просто законодавці, схоже, усвідомили його потребу.
У виданні зазначили, що два вотуми недовіри цього тижня, а також той, що фон дер Ляєн відбила в липні, ініціювали окремі групи, які займають досить маргінальне становище. Однак поки що немає жодних ознак того, що вони припинять свої спроби.
У публікації йдеться, у будь-якому разі це не лише формальні голосування щодо довіри. Інші важливі питання другого терміну фон дер Ляйєн можуть призвести до референдуму про її лідерство. Навіть якщо голосування у парламенті не призведе до її відставки, воно може обмежити повноваження фон дер Ляєн.
Депутат Європарламенту, який погодився говорити на умовах анонімності, заявив, що попереду ще багато голосувань, які стануть випробуванням лідерських якостей фон дер Ляйєн.
За словами джерела Politico, основні претензії до неї пов’язані з торговельною угодою зі США, яка закріпилася за нею після підписання на гольф-полі американського президента Дональда Трампа в Шотландії, а також із питанням бюджету ЄС.
З іншого боку, Європарламент може змінити свої правила, щоб підвищити кількість підписів, які необхідні для голосування про недовіру.
Анонімний представник Єврокомісії сказав, що “було б добре підвищити поріг та повернути гідність цій процедурі”, адже чим частіше парламент її використовує, тим менше вона впливає.
Водночас, чиновник уточнив, що переговори з парламентом не ведуться – це його власне рішення.
“У парламенті відчувається явне розчарування щодо цієї Комісії, а саме щодо фон дер Ляйєн, адже ніколи не знаєш, коли зміниться політична кон’юнктура”, — сказав чиновник.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».