Нардеп Микола Тищенко не став прямо відповідати на питання щодо того, чи мають всі нардепи йти воювати, відповівши, що багато з них і так служать
Народний депутат України Микола Тищенко, який заявив, що скандали з ТЦК використовує російська пропаганда для зриву мобілізації в Україні, пояснив свою позицію щодо необхідності призову депутатів під час війни. По-перше, він сказав, що багато хто з народних обранців і так служать – чи у ЗСУ, чи “власному народу”. По-друге, на його думку, нардепи повинні виконувати свою роботу, бо без них не буде й країни.
Про це він повідомив в інтерв’ю YouTube-каналу “Україна на часі”. Загалом, його відповідь щодо необхідності депутатам боронити державу звелася до того, якою є Україна за формою державного правління.
“По-перше, ці депутати Верховної Ради, якщо ви про них кажете, прийняли вже присягу. Ми вже служимо народу України. А, по-друге, я можу сказати, що депутати місцевих, обласних, ОТГ (об’єднаних територіальних громад – ред.) – багато з них вже воюють. Ну, ви ж не забувайте, що у нас парламентсько-президентська республіка, і парламент – це основа нашого суспільства. Тому що там є представникі всі, обрані народом. І без парламенту країни не існує. Це ж всім, я думаю, зрозуміло. Наприклад, коли Янукович втік, пам’ятаєте, кинув державу і втік, що відбувалося? Хто за законом України почав очолювати [державу]? – Спікер Верховної Ради. Ось і все. Що, забули про це?”, – розводить руками Тищенко.
На питання про доцільність розподілу нардепів в такому випадку (300 людей відправити на війну, а 100 – залишити приймати рішення), Тищенко відповів, що “так це не працює”. Каже, що кількість придумали не нардепи і взагалі останнім часом на депутатів “тиснуть і впливають на їх рішення”.
“Я хочу нагадати, що коли народні депутати України відмовилися від недоторканності, суспільство забуло, що таким чином, може здійснюватись тиск на питання і позицію народного депутата. Що дуже часто, особливо зараз, відбувається”, – пояснює нардеп.
Також Тищенко додав, що нардепи роблять закон про мобілізацію в комітетах, після чого йде голосування. І там також присутній тиск на “незахищених” нардепів.
“Так ось під час голосування можуть тиснути на депутата в рамках прийняття того чи іншого рішення. Чому це можуть робити відповідні правоохороні та регламентні органи? – Тому що ми не захищені. Ми живі люди. У нас є родини. Ось як зараз відбувається зі мною. Це ж тиск на роботу народного депутата? До мене вже підходили, питали: Будеш голосувати як ми хочемо? Я сказав: ні, не буду. Я буду голосувати так, як хоче мій виборець, як хочуть люди, як хочуть українці. І на мене тиснути не треба”, – сказав Тищенко.
Що кажуть про мобілізаційний законопроєкт інші депутати
У четвер, 11 квітня, Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроєкт про мобілізацію. За документ проголосували 283 народних депутати. Серед них 192 – зі “Слуги народу”. Фракція “Євросолідарність” в повному складі утрималася. Проти не голосував ніхто.
Мобілізаційний закон ще набрав чинності. Його має підписати спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, а потім президент, після чого за місяць документ набере чинності.
Як заявила заступниця голови фракції “Слуга Народу” Євгенія Кравчук, деякі колеги не будуть реєструвати блокуючі постанови щодо законопроєкту про мобілізацію. Вона вважає, що Верховна Рада України може знову зібратися для голосування щодо закону про мобілізацію. І станеться це, якщо хтось з нардепів заблокує підписання документа президентом. Загалом, законопроєкт може набрати чинності вже в другій половині травня.
Нардеп та заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв вважає, що в Україні всі військовозобов’язані чоловіки мають пройти військову підготовку. За його словами, наразі є пропозиція змінити строкову службу на базову військову службу, яка буде обов’язковою для всіх, хто підпадає під визначений вік, в тому числі депутатів.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».