США більше не можуть ігнорувати, що російський диктатор Володимир Путін не прагне миру. Попри вигідну пропозицію щодо припинення бойових дій, правитель РФ відмовляється від компромісу. Якщо Вашингтон дійсно має намір досягти стабільної угоди, йому слід посилити свої умови, пише Bloomberg.
Зусилля адміністрації США з активізації дипломатичних зусиль для завершення війни в Україні заслуговують на визнання. Проте у прагненні досягти домовленості запропоновані ініціативи часто виглядали як поступки, що задовольняють переважно Кремль. Для досягнення стійкого миру США доведеться висунути сильніші аргументи та посилити тиск на Путіна, аби змусити його до конструктивних рішень.
Як повідомляють численні джерела, американські представники запропонували план припинення вогню, за яким Росія зберігає контроль над більшістю нині окупованих українських територій. До того ж, план передбачає значне послаблення санкцій. Не виключено, що США офіційно визнають анексований у 2014 році Крим.
Україні дозволять залишити свої збройні сили, однак гарантії безпеки будуть розмитими й забезпечуватимуться лише коаліцією союзників без прямої участі США. Принаймні протягом терміну чинної американської адміністрації членство в НАТО буде заблоковане. Решту деталей обговорюватимуть вже після припинення бойових дій.
Попри таку вигідну пропозицію, Путін не демонструє готовності до припинення вторгнення — він наполягає на контролі над усіма чотирма українськими регіонами, які нині частково окуповані.
У відповідь українські посадовці вимагають більш чітких гарантій подальшої військової підтримки з боку США: не обов’язково безпосередньої присутності, але включаючи ППО, кіберзахист, розвіддані та підтримку миротворчих сил союзників. Інакше перемир’я може виявитися лише паузою для відновлення російської армії. Остання угода, яка надає США пріоритетний доступ до українських корисних копалин, не замінює гарантій безпеки.
Як пише Bloomberg, Вашингтону слід врахувати дві важливі речі:
- По-перше, українці просто приймуть капітуляцію, яка, на їхню думку, призведе до поновлення наступу. Попри відсутність значних успіхів у звільненні територій, українська оборона залишається стійкою. Наразі країна має найчисельнішу регулярну армію в Європі та активно нарощує власне виробництво зброї. Українці втомилися від війни, але не готові здатися.
- По-друге, російська перевага не є беззаперечною. За останні три роки просування військ РФ було повільним і коштувало Кремлю дуже дорого. Економіка воєнного типу зазнає тиску: інфляція, нестача робочої сили, високі ставки та зменшення валютних резервів підривають її стабільність. Зниження цін на нафту також зменшує основні доходи бюджету.
“Чим довше триває війна, тим більший ризик економічного колапсу та соціальних заворушень удома. У Путіна є вагомі підстави прагнути угоди — і підстави боятися тиску з боку Америки, якщо він цього не зробить”, – підсумовує видання.
Американські посадовці вже натякнули, що зробили фінальну пропозицію і готові “відійти”, якщо сторони не знайдуть компроміс. Це краще, ніж укладати фіктивну угоду, яка “винагороджує агресію та провокує майбутні війни”.
Проте більш результативним кроком було б публічно задекларувати готовність США підтримати миротворчі зусилля на місцях, продовжувати допомогу українській армії та оборонній галузі, сприяти інтеграції України до європейської системи безпеки і, зрештою, до ЄС.
Одночасно США мають чітко дати зрозуміти Кремлю: у разі відмови від переговорів санкції будуть посилені, включаючи вторинні заходи щодо покупців російської нафти, а військова та розвідувальна підтримка України буде розширена. Агенство підсумувало:
“Якою б не була нинішня угода, Путін, найімовірніше, продовжуватиме розглядати Україну як Росію, а свободу українців — як загрозу. Отже, будь-яка мирна домовленість має ґрунтуватися на ефективному механізмі стримування майбутньої агресії. І саме США повинні гарантувати цю безпеку”.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».