Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін в інтерв’ю Radio NV розповів, кого з топ-корупціонерів може врятувати від ув’язнення закон про мобілізацію засуджених, та запевнив, що після мобілізації вони зможуть уникнути служби на передовій.
«У разі прийняття закону без змін уникнути тюрми зможуть: Насіров, винуватці Роттердаму+, Олег Бахматюк. Костянтин Жеваго, нардеп Олександр Грановський (права рука часів Порошенка), брат судді Вовка з ОАСКу. Журило і багато інших. Там заступники міністрів, судді — не буду перераховувати. Крім того, відповідальності (тюрми) зможуть уникнути народні депутати Лабазюк, Одарченко, Шахов, Кузьміних, Людмила Марченко і Королевська», — заявив Шабунін Radio NV.
Голова Центру протидії корупції зауважив, що у нього складається враження, що нардепи, рятуючи від тюрми максимум кілька сотень людей, думають не про потреби армії, «а про можливість відмазати топ-корупціонерів — тих, що вже сидять, тих, щодо яких [справи] розслідують зараз, і тих з них, до кого слідство тільки добігає».
Він також розповів, що ЦПК запитував, який буде механізм контролю служби в армії звільнених від ув’язнення корупціонерів, але «нам не дали чіткої відповіді».
«Щойно вони мобілізуються, щодо них одразу починає діяти вся нормативка, як щодо мобілізованого, зокрема з ВЛК, довідки якого, пробачте, продаються і є постійні затримання іншими правоохоронними органами. Хто-хто, а фігуранти корупційних злочинів з реальним впливом, зокрема чинні нардепи, як себе відмазати і від передової і від самої служби, знайдуть. А коли вони, наприклад, по ВЛК „відкосили“, в тюрму вони не повертаються. Все, вільні птахи. Правда, зручний спосіб? Тому просто без ілюзій: ці люди точно не будуть на передовій», — сказав Шабунін.
Законопроєкт про мобілізацію засуджених — що відомо
10 квітня Верховна Рада прийняла законопроєкт, який передбачає мобілізацію засуджених у першому читанні.
За словами заступниці міністра юстиції Олени Висоцької, в Україні близько 27 тис. засуджених. Але до прийняття закону неможливо зрозуміти реальний мобілізаційний потенціал, адже надавати умовно-дострокове звільнення та залучати до війська навіть за згодою в’язнів зможуть не всіх. У законі будуть передбачені певні виключення — перелік злочинів, у разі вчинення яких засудженим не буде дозволено стати на захист держави.
Членкиня комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик розповідала, що наразі планується, що умовно-дострокове звільнення не буде можливим для людей, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ нацбезпеки України, скоєння вбивства двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством. Особи, які вчинили статеві злочини, також не підлягатимуть звільненню за законопроєктом. Таке право не матимуть й особи, які вчинили дорожньо-транспортну пригоду у стані алкогольного сп’яніння, що привела до загибелі двох і більше людей. Водночас депутатка зазначила, що парламентарі можуть пропонувати й інші виключення до другого читання, тому цей перелік ще не затверджено.
Представниця Мін’юсту повідомила, що військовослужбовці висловлювали застереження й щодо мобілізації осіб, які порушували військову дисципліну та вчиняли злочини, пов’язані з наркотичними засобами.
Заступниця міністра юстиції прогнозує, що перші засуджені будуть захищати Україну на полі бою орієнтовно протягом пів року після прийняття відповідного закону. Водночас членкиня комітету з питань правоохоронної діяльності Яцик більш оптимістична — вона вважає, що таких бійців можна буде побачити десь за три місяці.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».