Розроблений США 28-пунктний план мирного врегулювання в Україні є радше начерком, ніж готовим документом, і його важко назвати справедливим, але його прихильники сподіваються, що він може стати основою для припинення війни в Україні. Оглядач The Times Марк Галеотті – один із провідних світових експертів з російської злочинності та безпеки, пояснює, у чому головні недоліки плану для України, і чому, можливо, Київ буде змушений на нього погодитися.
План, накиданий на конверті
Як зазначає Галеотті, “поточна версія плану читається дивно і сповнена аномалій і неясностей – його явно не було складено дипломатами або педантами”.
Однак цей документ не вважається остаточним, а радше порядком денним для майбутніх обговорень.
Відступ, але не капітуляція
Очікується, що більша частина окупованих територій залишиться в руках Росії, але без офіційного визнання.
При цьому, як вказує Галеотті, з огляду на те, що навіть найзатятіші прихильники України визнають, принаймні в приватних бесідах, що в доступному для огляду майбутньому ці території не будуть звільнені, це не так вже й багато.
При цьому Україна залишиться суверенною, позбавленою членства в НАТО, але здатною вступити в ЄС і, як і раніше, здатною розміщувати ракети дальньої дії, які можуть вразити Москву. І хоча одне з положень обмежує чисельність збройних сил 600 000 осіб, це значно більше, ніж колишня чисельність збройних сил у мирний час (250 000), і набагато перевищує ліміт у 85 000 осіб, який Москва намагалася ввести у 2022 році, пише Галеотті:
“Цього літа аналітики Міністерства оборони Великої Британії сказали мені, що, на їхню думку, Київ у будь-якому разі навряд чи зможе дозволити собі утримувати постійні збройні сили чисельністю понад 500 000 осіб у довгостроковій перспективі”.
Занадто мало, занадто пізно?
Путін також пішов на деякі незначні поступки. Росія виведе свої війська з невеликих частин Дніпропетровської, Сумської та Харківської областей, які вона захопила, і відмовиться від своїх претензій на більш ніж 150 мільярдів фунтів стерлінгів суверенних активів, заморожених на Заході, більша частина яких буде витрачена на Україну. Однак для Путіна головна поступка, на яку він іде, полягає в тому, що він припинить війну, підкреслює експерт.
Він вказує, що економіка Росії більша і, незважаючи на входження в рецесію, все ще більш здорова, ніж економіка України. Російська армія щомісяця набирає близько 30 000 добровольців, заповнюючи втрати. Хоча Київ розпочав власну кампанію дальніх ударів по російських об’єктах з переробки пального, ракети та безпілотники Москви також завдають ударів по енергетичній інфраструктурі України, спричиняючи перебої в електропостачанні тривалістю до 16 годин з настанням зими. Крім того, враховуючи, що Америка вже відкликала майже всю військову та фінансову допомогу, Європі буде складно покрити 70 мільярдів, які Україні знадобляться наступного року для своїх програм переозброєння та економічного розвитку.
Що далі?
Документ не є остаточним, і всі деталі ще необхідно опрацювати. Крім того, Трамп може втратити інтерес і не довести справу до кінця; Путін може вирішити, що наступного року можна буде укласти ще вигіднішу угоду; а Зеленський може вирішити або бути змушений відхилити її. Якщо буде досягнуто прогресу, то саме тут у справу вступлять інші зацікавлені сторони
Європа також муситиме погодитися на зобов’язання за проєктом відновлення, який містить характерне для Трампа застереження, що передбачає повернення половини всіх “прибутків” до США. Крім того, інші країни “великої сімки”, зокрема Японія і Канада, будуть змушені знову прийняти Росію до свого клубу. Україна, як і раніше, матиме не тільки право голосу, а й право вето на всі ухвалені рішення.
Тож це не більше ніж початок кінця, підкреслює Галеотті. Тим часом війна триває, Росія наступає на фронті і продовжує атакувати енергетичну мережу України.
Як зазначив один український чиновник: “Між Трампом і Путіним наші вороги загнали нас у пастку”.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».