У Мюнхені був остаточно зафіксований новий тренд: США і “стара Європа” — більше не однодумці, відзначив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак. За його словами, справа у тому, що кожна зі сторін живе різними відчуттями потенційних небезпек.
Експерт говорить про те, що Європа налякана американським президентом Дональдом Трампом навіть більше, ніж кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Вона завжди розраховувала на США та їх парасольку безпеки.
“Останні два роки ми спостерігали за муками вибору, що обрати: різко почати витрачати гроші на оборону, чи повʼязнути в дискусіях, хто повинен показати приклад, як це працює, і відтягувати очевидні рішення. Минулого року, коли на горизонті знову замаячила постать Трампа, найбільш активні почали включатися в політичний процес, повʼязаний з координацією підтримки України. Але все одно дій було мало. І часто вони були несвоєчасні. Як наслідок — тепер не тільки Путін, але й Трамп вважає, що з Європою немає про що говорити”, — говорить Шлінчак.
І зараз, на його переконання, саме Україна субʼєктивізує Європу, даючи їй шанс себе знову проявити, і частина європейських лідерів це зрозуміли.
“Але й нам теж потрібна Європа. Не тільки з точки зору військової підтримки, а й для того, щоб не виникло ситуації, коли за столом переговорів два монстри розривають третього, більш слабкого за ресурсами, переговірника”, — відзначив експерт.
За його словами, поки угоди в американців з росіянами немає і поки Україна не пішла на карколомні поступки, у нас є час на “дресирування” європейців до стану готовності ставати поряд з нами.
“І переконувати, що іншого шансу вистояти у нас (у всіх європейців) немає. Немає вибору і в України — продовжувати робити те, що вона й так робить — щоденно відбиваючи атаки російської армії, мінусуючи її НПЗ, зменшуючи чисельний стан російських військ”, — додав Шлінчак.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».