Колишній радник Офісу президента Олексій Арестович заявив, що якби він був президентом Росії, то провадив би зовнішню політику, схожу на путінську, і був би готовий розпочати “хоч десять воєн заради суверенітету”. При цьому він розкритикував Путіна за знищення ліберальної опозиції та прав людини. Арестович також зізнався, що на місці будь-якого російського правителя робив би все можливе для збереження могутності країни.
На питання про те, що робив би Арестович, якби став президентом Росії у 2000 році замість Єльцина, колишній радник Банкової відповідав російській журналістці Юлії Латиніній. При цьому Арестовичу було б на той момент лише 25 років, але на це вочевидь відповідач не зважає.
“Скажу страшну річ: я би, звісно, не обрав путінський шлях знищення ліберальної опозиції та інших [репресивних заходів]. Я би будував справжній парламентаризм, реальні права та свободи, забезпечував захист особистості та інше. Але на місці будь-якого правителя Росії я б у будь-якому разі робив усе, щоб Росія залишалася потужною і великою країною, щоб вона залишалася в історії, щоб вона творила історію і щоб вона точно була в безпеці. І мала своє право захищати свої інтереси всіма доступними їй засобами. Тобто моя зовнішня політика збігалася б із путінською на значний відсоток”, – сказав він.
Водночас він розкритикував Путіна за “розгром парламентаризму” та прав людини. На питання, чи почав би він війну, він відповів: “Я почав би десять воєн, якби було потрібно і якби я вважав це єдиним способом захисту реальних національних інтересів”.
Він зазначив, що проблема навіть не в цьому, бо до того, як розпочинати війну є мільйон варіантів, як вирішити проблему. Але найголовніше – це питання щодо цілей, тобто “чого я бажаю”. По-третє, на думку Арестовича, війна повинна бути раціональною, якщо її вже й використовувати як інструмент, за словами Арестовича, “дуже гадкий і недобрий”.
“Я б першу загарбницьку війну ніколи не розпочав. Але війну за захист реального суверенітету почав би і вів би її до кінця. Це дуже проста історія. Але тільки якщо вона мала б раціональні цілі. А не така війна, як зараз, коли гинуть десятки тисяч людей з обох сторін, руйнуються економіки, країни втрачають майбутнє, а фронт у абсолютних цифрах ледь зрушив на 15 сантиметрів. Кому потрібна така війна? Які задачі вона вирішуж, окрім виснаження країни?”, – задається риторичними питаннями Арестович.
На його думку, війна зараз не має ані раціональних цілей, ані раціонального рішення. Арестович зазначає, що не можна штовхати на загибель десятки людей, просуваючись на 13 сантиметрів у рік у абсолютних цифрах.
“Цю бійню треба зупинити. Війну можна вести, якщо вона дозволяє досягти мети, нав’язати волю противнику силовим шляхом, захопити райони та рубежі. Росія частково вирішила ці завдання, але все одно не досягає основних цілей своєї політики. Поки що не досягає. Їх можна було досягти іншими способами”, – зазначив колишній радник Офісу президента Зеленського.
Він також заявив, що під час переговорів щодо Мінських угод “можна було все вирішити без війни”. Але Україна не поступалася, сподіваючись на підтримку Заходу і діючи за схемою, мовляв “хто на нас із Васею?”:
“Україна вела себе так, ніби за нами НАТО. Вони думали, що Путін побоїться. Але Путін не побоявся. І що тепер?” – підсумував Арестович.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».