Програма “Зимова підтримка”, яка передбачає виплату 1000 гривень кожному українцю, викликала інтерес і за кордоном. У статті The New York Times зазначається, що президент України Володимир Зеленський намагається знайти баланс між підтримкою населення і залученням ресурсів для боротьби з Росією після майже трьох років війни.
Уряд України оголосив, що кожен громадянин зможе отримати одноразову допомогу в розмірі 1000 гривень (приблизно 24 долари). Хоча ця сума значно менша за середню місячну зарплату в Україні, яка становить близько 500 доларів, уряд позиціонує її як жест підтримки населення в умовах складної економічної ситуації.
Як реагують у суспільстві та на Заході
На думку аналітиків, програма є політичним кроком, спрямованим на підвищення популярності Зеленського серед українців, виснажених війною. Водночас, як зазначається у The New York Times, втома суспільства лише зросла через цьогорічну мобілізацію, корупційні скандали та інші виклики. Опитування Київського міжнародного інституту соціології свідчать, що рівень довіри до президента впав з 77% у 2023 році до 59% у 2024-му.
Українські експерти вважають, що ініціатива спрямована насамперед на пенсіонерів, яких в Україні близько 10 мільйонів. Ця категорія населення особливо відчуває економічні труднощі та є важливим електоратом для будь-якого політика.
Чому критикують програму
Економісти розкритикували програму як неефективний інструмент підтримки економіки. Вони наголошують, що загальна сума коштів могла б бути спрямована на більш значущі потреби, такі як фінансування армії або допомога переселенцям. Також громадськість висловлює невдоволення тим, що виплати не враховують реальних потреб населення.
Критика також знайшла своє відображення в петиції, яка набрала понад 25 тисяч підписів — достатньо, щоб отримати офіційну відповідь від президента. У документі висловлюється думка, що кошти мають бути адресно спрямовані на переселенців, пенсіонерів та ветеранів, які особливо потребують підтримки.
The New York Times припускає, що Зеленський, можливо, вже думає про свою долю на післявоєнних виборах, і такі ініціативи є частиною його політичної стратегії. Однак, водночас, цей крок викликає змішані реакції як у суспільстві, так і серед експертів.