Другий раунд так званих «мирних переговорів» між Україною та державою-агресором, що відбувся 2 червня на Босфорі, виявився не продуктивнішим за перший. Кремль, як і раніше, не демонструє реального інтересу до припинення війни, а сам формат зустрічей дедалі виразніше нагадує політичну декорацію, призначену головно для президента США Дональда Трампа, який продовжує говорити про можливі «угоди з Путіним».
Удар дронів, що змінив тон переговорів
Напередодні зустрічі Україна завдала масштабної атаки безпілотників по чотирьох стратегічних авіабазах РФ, де базувалися бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160 – носії ядерної зброї. За різними оцінками, знищено від 13 до 40 літаків. Матеріальний збиток поки важко підрахувати, зате морально-політичний ефект колосальний: багатомільярдні «символи сили» виявилися беззахисними перед роями дронів, зібраних із цивільних комплектуючих.
Москва мовчала майже три доби. Єдиним коментарем стала тирада Дмитра Медведєва, який пообіцяв «невідворотню відплату» й фактично визнав справжню мету Росії: не компромісний мир, а «повне знищення неонацистської влади України».
Чого хоче Київ
Українська сторона завчасно передала партнерам проект меморандуму. Головні пункти:
- негайне та безумовне припинення вогню з моніторингом під проводом США;
- повернення депортованих дітей і всіх військовополонених за формулою «всіх на всіх»;
- міжнародні гарантії безпеки й право України на євроатлантичний курс без обмежень щодо ЗСУ;
- поступове зняття санкцій лише після репарацій із механізмом автоматичного відновлення;
- окрема зустріч лідерів для узгодження остаточного договору.
Чого вимагає Москва
Російський документ оприлюднили вже у Стамбулі. Він повторює ультиматуми Кремля:
- визнання окупованих територій і Криму частиною РФ;
- виведення ЗСУ з цих областей;
- нейтральний статус України та заборона на іноземні війська;
- скасування мобілізації й припинення постачання західної зброї;
- проведення виборів не пізніше 100 днів після зняття воєнного стану.
Як «компроміс» Москва пропонує 30-денну паузу без відведення українських військ, але з заморожуванням їхніх переміщень і повною зупинкою західної допомоги.
Реальні результати раунду
Єдиним практичним підсумком стала домовленість про найбільший обмін полоненими та передачу Україні шести тисяч тіл загиблих воїнів. Також обговорюється повернення 339 депортованих дітей. Пропозицію РФ про дводенне локальне перемир’я для збору тіл українська сторона взяла в опрацювання.
Дипломатичний вимір: Вашингтон і медіа
Одразу після Стамбула керівник ОП Андрій Єрмак вирушив до США. Мета – переконати американських політиків, що Кремль веде переговори лише для затягування війни, а Україні потрібні нові санкції та озброєння. Західні медіа пишуть, що Москва «імітує дипломатію», не відступаючи від максималістських вимог, тоді як Київ демонструє здатність завдавати чутливих ударів, підкріплюючи переговорні позиції.
Водночас частина американських політиків просуває тезу, ніби Україна «втягує США у третю світову». Кремль намагається використати цю риторику, лякаючи «ескалацією з боку Києва».
Мовчання Путіна та стратегічний удар
Президент РФ публічно не коментував ані вибухи на авіабазах, ані зриви залізничних мостів у Брянській та Курській областях. Державні телеканали приділили атакам менше хвилини ефіру. Експерти назвали операцію ЗСУ «російським Перл-Гарбором»: стратегічні бомбардувальники знято з виробництва, їхня втрата невідновна, а саме авіаційна складова забезпечує понад 20 % ядерного арсеналу РФ.
Дрони як нова стратегія війни
Українські успіхи у сфері безпілотників докорінно змінюють правила. Аналітики вказують, що дешеві дрони нівелюють перевагу дорогих систем і змушують переглядати західні оборонні доктрини. Для Росії це означає зростання стратегічних ризиків – втрату енергоресурсних доходів, критичне послаблення дальньої авіації та потребу постійно готуватися до нових ударів углибині території.
Погляд уперед
Попри можливість літнього наступу РФ, перспектива врегулювання залежить від готовності Заходу нарощувати допомогу Україні та остаточної позиції Трампа. Найближчі тижні можуть стати визначальними. На цьому тлі російські «умови миру», що фактично зводяться до капітуляції Києва, дедалі більше виглядають відірваними від нової реальності, сформованої ударами дронів і стійкістю української оборони.
Автор: Олександр Карпець