Цьогорічний травень здивував українців незвично холодною погодою, проте літо обіцяє бути значно теплішим за кліматичну норму. Про це розповіли фахівці Українського гідрометеорологічного центру в інтерв’ю для РБК-Україна.
За словами начальниці відділу метеорологічних прогнозів УкрГМЦ Наталії Голені, у травні переважали північні та північно-західні синоптичні процеси, часто поширювалося холодне повітря арктичного походження. “Це тимчасове явище, а не кліматичний тренд. Подібні погодні умови траплялися і в минулому, зокрема холодний травень 1999 року”, – пояснила експертка.
Щодо літнього сезону, то за попередніми оцінками синоптиків, літо очікується теплим із періодами спеки та середньомісячними температурами на 1,5-2,5 градуси вище за кліматичну норму. Водночас фахівці попереджають, що не обійдеться без коливань температури та нерівномірного розподілу опадів.
В УкрГМЦ підтвердили наявність ознак кліматичних змін в Україні. Зростає середньорічна температура, більшість місяців року мають достатню аномалію відхилення від норми, змінюється характер опадів із збільшенням кількості зливових дощів, а також збільшуються посушливі періоди. Особливо вразливими до кліматичних змін виявляються південні та східні регіони країни, де стало більше посушливих днів.
Одним із найскладніших завдань для синоптиків залишається прогнозування літніх опадів через конвективні процеси в атмосфері. Коли вологе і тепле повітря нагрівається біля земної поверхні та швидко піднімається вгору, утворюються потужні купчасто-дощові хмари висотою 10-15 кілометрів, з яких випадають зливові дощі та град.
“Умови для формування конвективних хмар можна прогнозувати за добу, але де саме утворюватиметься така хмара можна слідкувати за допомогою радарів та попереджувати про небезпечні явища над конкретним містом із завчасністю 20-30 хвилин, максимум годину”, – розповіла Наталія Голеня. Проте для українських синоптиків радари зараз недоступні, оскільки були знищені Росією в перший день повномасштабного вторгнення.
Війна також вплинула на екологічну ситуацію в країні. В УкрГМЦ зафіксували підвищення концентрацій твердих частинок і забруднюючих речовин у повітрі після пожеж, що виникали внаслідок обстрілів на прикордонних територіях. Дим від таких пожеж може поширюватися на значні відстані.
Щодо довгострокових прогнозів, то експерти пояснюють їхні обмеження. “Точно прогнозувати з великою завчасністю неможливо, найбільш достовірний прогноз можливий на п’ять, максимум десять діб”, – зазначає начальниця відділу метеорологічних прогнозів. Справджуваність навіть місячних прогнозів не перевищує 75 відсотків.
Окрему увагу фахівці приділили питанню точності мобільних додатків для прогнозу погоди. В УкрГМЦ рекомендують орієнтуватися на офіційні джерела, оскільки прогнози у додатках часто різняться та бувають неточними. Причина полягає не в самому додатку, а в тому, яку погодну прогностичну модель він використовує.
“Прогноз, який ви бачите в погодних програмах, переважно ґрунтується лише на одній прогностичній моделі, тоді як фахівець завжди працює з кількома одночасно”, – пояснила начальниця відділу взаємодії із ЗМІ УкрГМЦ Наталія Птуха. Національні погодні служби користуються найкращими моделями, яких немає у вільному доступі в інтернеті.
Завдання синоптика полягає в тому, щоб знати справджуваність кожної моделі в кожній точці країни та коригувати прогноз на основі професійних знань. Незалежно від джерела інформації, експерти нагадують, що прогноз погоди – це “ймовірний сценарій”, а не “точне майбутнє”.
Прогнози синоптиків, попередження про магнітні бурі, зливи чи спеку, а також кліматичні тенденції в Україні та світі — усе про зміни погоди та атмосферні явища читайте в розділі «Погода».