Аномальне тепло може погано позначитися на озимині. Найбільш уразливі рослини зі слабким розвитком, посіяні не в оптимальні терміни, а в жовтні-листопаді. Вони не розкущилися, і несподівана спека може негативно на них вплинути. Про це AgroPortal.ua розповів незалежний експерт з агротехнологічних питань, керівник компанії Art FieldS Олексій Сергієнко.
Посіви пшениці під загрозою
Надто рання та тепла весна може погано позначитися на озимині. Найгірше рослинам зі слабким розвитком, посіяні не в оптимальні терміни, а в жовтні-листопаді. Про це розповів незалежний експерт з агротехнологічних питань, керівник компанії Art FieldS Олексій Сергієнко.
«Тож це може призвести до втрати урожайності навіть за наявності вологи», – зазначив він.
Також, на його думку, тепла погода звужує вікно для посівних робіт.
Хоча щодо посівних робіт є різні думки. Керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко розповіла, що для посівних робіт зараз дуже сприятливий момент, оскільки у ґрунті багато вологи. Завдяки теплій погоді він трохи підсохне, і техніка зможе вийти у поля.
Садам тепло не нашкодить
На думку Сергієнка, сади можуть постраждати, якщо раннє тепло зміниться заморозками.
«У квітні траплялися приморозки, і до -10°С бувало навіть у третій декаді травня. Це означає можливе пошкодження дерев, які рано відновлюють вегетацію, — насамперед абрикосів і персиків. Слива та яблуня в таких ситуаціях страждають менше», – зазначив він.
Вчені Університету штату Нью-Йорк в Олбані та Нанкінського університету інформаційних наук та технологій у Китаї пояснили виникнення аномально спекотної погоди. Згідно з результатами дослідження, опублікованого в журналі Science Advances, танення арктичного льоду сприяє посиленню амплітуди Ель-Ніньо.
Поєднання моделювання клімату та даних спостережень показало, що нинішня взаємодія арктичного морського льоду з атмосферою знижує силу Ель-Ніньо на 17% порівняно зі сценарієм, у якому арктичний лід втрачено. Водночас кількість морського льоду, яка зберігається протягом арктичного літа, вже скоротилася на 12,2%. І прогнозується, що до 2040 року регіон може пережити перше літо без льоду.
Нагадаємо, у Києві у неділю, 31 березня, зафіксували рекорд максимальної температури повітря і рекордну середньодобову температуру повітря. Як повідомила Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, за даними спостережень, 31 березня у столиці максимальна температура повітря досягла 25,3°С, що на 2,9°С вище попереднього рекордного показника для цього дня 1968 року.
Середньодобова температура повітря виявилась найвищою за час проведення спостережень для цього дня і склала 16,9°С, що перевищило попередній рекордний показник 1968 року на 1,6°С.
За багаторічними показниками така температура повітря відповідає 23 травня.
Раніше повідомлялося, що до України прийшов пил із Сахари. Він може бути небезпечним для людей з респіраторними захворюваннями, осіб похилого віку та дітей. Як зазначають синоптики, хвиля тепла із західного Середземномор’я, яка принесла в нашу країну аномально високі температури повітря останніми днями, захопила ще й пил із Сахари. Українцям порадили зачиняти вікна, тому що пил може бути шкідливим для людей з распіраторними захворюваннями, осіб похилого віку та дітей.