Квадробери — підлітки, які наслідують звички тварин — стали модною молодіжною субкультурою. Блогер Олексій Кардаш всіляко схвалює це явище, яке робить навколишнє життя більш цікавим і різнобарвним.
Ну шо, ось я на власні очі й побачив, хто такі ці квадробери. Якщо бути точним, то їх підвид — фуррі: повертався з “Сільпо” сьогодні та зустрів трьох дівчаток років 15-ти.
Я “письменник-соглядатай”, маю давню звичку записувати життя на нейрони, а не на камеру телефону, тож доведеться вам повірити мені на слово.
Одна дівчинка — лисичка, друга — кішка, третя, судячи з усього — пантера. Наш район як-ніяк Виноградар, повноцінні костюми звірів собі молодь дозволити не може, тому вдягнені вони були скоріше стилізовано, на що вистачило грошей і власної шафи: всі з вушками на голові, намальований чорний ніс і вуса, рукави-панчохи в тон футболок: в лисички — оранжеві, в киці — білі, в пантери — чорні. Якісь буси-фєнєчкі на шиях і зап’ястках, кольорові стрічки, мотузки, шнурочки, а ззаду гойдаються довгі пухнасті хвости.
Чесно, нічого милішого я за свої 40 років не бачив. Яскраві, веселі, сміються.
Але мова тут буде не про них.
Знаєте, що я відчув вже біля свого будинку, коли хвиля умиління вщухла? Заздрість. Білу заздрість і водночас — радість за те, що це покоління може ось так спокійно собі дуркувати в житті, робити, що хоче, ходити по вулиці, як їм заманеться, і їм нічого за це не буде від однолітків — ні фізично, ні психологічно. Те різномаїття субкультур, яке є в сучасної молоді, вже майже не залишає місця булінгу за зовнішній вигляд.
Але останніми тижні, як тільки “нарід” дізнався про цей квадроберінг, покотилася хвиля хейту. Не від підлітків, що цікаво, а від дорослих дядь і тьоть.
Одні кажуть, що молодь не бачила добрячого ременю, інша пропонує їх поставити на облік в дурку.
Альо, дорогіє товаріщі, ви забули, яким було ваше дитинство? А я вам нагадаю.
Ті, хто застали 70-80-ті, росли в державній системі, яка клепала всіх суворо квадратними — по формі вхідних дверей заводів. Де “інакомисліє” було криміналом, а за панк-рок рішенням суду могли відправити на примусове лікування в божевільню.
90-ті, попри нові тренди, повністю зберегли совкову інерцію “общєственного поріцанія”. Свобода, яка з’явилася в повітрі, в ту ж саму секунду підхопилась менталітетом і була інстинктивно приборкана. Бо попередня держава впала, а її жителі зі своїм уявленням про світобудову нікуди не ділись.
Пацани ходили в “спортівках”, спілкувались критеріями “обоснуй”, “отвєть”, “прєд’являлі за шмот”. Відгрібали за довжину зачіски, колір шнурків і підлаштовувалися під “закони вулиці”.
Дівчата вимірювали моду по шкалі нарядів Аллєгровой і макіяжу Салтиковой.
Хто вибивався з цих правил, дівчатам — булінг, хлопцям — в “бубєн”. Субкультури типу металістів та інших “не таких” були нечастими перехожими, та й ті поодинці не ходили навіть вдень — небезпечно.
І тут 2024-й рік. Ходять собі різнокольорові діти, нікого не чіпають, не б’ють ліхтарі, не мучають котів, не ригають ром-колою в під’їзді. Но нє, все одно — “нєпорядочєк, гражданочка”, “пройдьомтє, гражданін”. “Запрєтіть! Нє пущать!”
Ви, дяді і тьоті, якими би ви не вважали себе мудрими та пізнавшими життя, — продукт періоду, який колись ваші нащадки називатимуть “темні віки”. Як сьогодні згадують Європу часів Інквізиції.
Ваш життєвий досвід, ваші цінності, ваша уява про світ, ваші правила соціальної поведінки, ваші ідеали, ваші звички і манери — це те, що не тільки не знадобиться новим українцям, це те, що взагалі протипоказано передавати у спадщину, якщо ми хочемо мати здорових людей, які побудують собі щасливу здорову країну.
Підлітки вже сьогодні більш вільні, відкритіші, креативніші за нас. І головне — вони точно будуть здатні кардинально змінити країну на краще, не боячись хейту за нові ідеї. Бо кожен психолог вам скаже — всі великі справи починаються з таких дрібниць, як свобода самовираження: ось з цих самих лисичок і котиків.
Вони цим награються і підуть далі. А ви як були сірими, похмурими, морально нестабільними, озлобленими на весь світ совками, що живуть одним ресентиментом, так ними й помрете. Тому ваша роль у вихованні нового покоління — просто відійти в бік і не заважати самолікуванню нації.
Тож, від’…біться від молоді. Вона точно краща за вас.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.