У війні Росії проти України всі ключові гравці зробили ставки, вважає експерт Дмитро Федоренко. За його словами, станом на зараз в сухому залишку маємо таке: Росія отримує п’ять не до кінця окупованих нею територій України, а США отримують в колонізаційну концесію усі природні ресурси та інфраструктуру України. При цьому, додає експерт, ось-ось до столу підтягнуться інші “союзнички”
“Світ повертається до моделі Мюнхена 1938 року. Тільки цього разу без ідеології. Просто як угода бізнесменів, для яких важливі цінники, а не цінності”, — відзначив Федоренко.
За його словами, наразі можна спостерігати кінець “пост ялтинського світу”, в якому сильні держави більше навіть не роблять вигляду, що грають за усталеними правилами.
В цій ситуації він радить Україні не погоджуватися на компроміси, упиратись, варити воду, тягнути, саботувати і дивитись по сторонах.
“Навіть у світі без “правил”, суб’єктність тримається не на паперах, а на здатності не підкорятись чужій волі. Ізраїль не погодився “зникнути”. Тайвань не погодився стати Китаєм. Фінляндія не погодилась стати СРСР. І Україна не має погоджуватись на “перерозподіл”, — говорить Федоренко.
На його переконання, якщо США пропонує розвал міжнародних коаліцій та перехід до торгівлі безпекою в міждержавному форматі, варто форсувати оновлення таких коаліцій на нових принципах.
Окрім того, він радить просувати ідею антиімперського союзу держав, які колись були жертвами “великих угод”. Ставати лідером в категорії антиколоніального спротиву в епоху неоколоніалізму
Також експерт вважає, що Україні потрібно працювати з Британією, Японією, Канадою, Південною Кореєю, Тайванем, Ізраїлем, Північною Європою, Німеччиною, Францією, країнами Балтії, Польщею — тими, хто не хоче і не може жити у світі, де все вирішує право військової сили.
“І головне — говорити вголос, бо мовчання дорівнює згода”, — підсумував експерт.