В Україні готуються підвищити податки на працю та підприємництво. Але, на думку економіста Олексія Куща, цього можна було б уникнути, якби уряд зважився на немислимий для себе крок — оподаткувати надприбутки банків і покупки в стилі лакшері.
Що краще — 57 млрд грн чи 30 млрд грн?
Дивлячись, як рахувати.
У парламенті хочуть проштовхнути новий законопроєкт щодо податків. Усе, як і раніше: збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Плюс 1% збору для ФОП-ів третьої групи. Ну і там по дрібницях: збір із заправок тощо.
Але знову починається битва за додатковий податок на прибуток банків у розмірі 50%. Щось на кшталт податку на “доходи, надуті вітром” — такі застосовувалися іноді на Заході.
Цей податок може дати 27 млрд грн, тобто майже стільки ж, скільки й підвищення податків на працю (військовий збір) і підприємництво.
А якщо подивитися з іншого ракурсу, то підвищивши податок на надприбуток банків, можна взагалі відмовитися від додаткових податків на зарплату і малий бізнес.
Але нібито не так.
НБУ і Мінфін виступили категорично ПРОТИ підвищення податків на надприбуток банків.
Ба більше, пригрозили внести пункт про неможливість такого оподаткування до меморандуму з МВФ (потім це подадуть як вимогу самого фонду — відома практика наших урядовців із камуфлювання своїх негативних рішень під вимоги МВФ).
Уявляєте рівень цинізму, цей вищий левел безпринципності.
У країні немає грошей, але є надприбуток банків, надутий за рахунок дотацій НБУ в розмірі 227 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами за час війни. Так цей прибуток не можна навіть оподаткувати за підвищеною ставкою.
Рентабельність капіталу в банках (ROE) зараз понад 30%, а НБУ з Мінфіном вважають, що якщо її знизити до 15-20%, то банки сильно постраждають.
Вони що, всіх тримають за ідіотів?
Про інші джерела наповнення бюджету ніхто навіть не думає: гроші шукають не там, де вони є, а там, де їх простіше взяти.
Про які реальні джерела йдеться?
Наприклад, запровадження прогресивного прибуткового податку для фізичних осіб із високими доходами (25% за базової ставки у 18%).
Мова тут, звісно, не про військових. Адже навіть сам НБУ у своїй аналітиці відзначив зростання прошарку багатих в Україні за час війни з 5% до 8%.
Прогресивний прибутковий податок дозволив би не запроваджувати підвищений військовий збір на мінімальну зарплату для найбідніших.
Про такі резерви податків, як підвищений ПДВ на лакшері-товари, скорочення відшкодування ПДВ при експорті сировини та експортні мита на сировину я взагалі мовчу. У сировинній країні мита на експорт приносять…. 500 млн грн на рік, або еквівалент 12 млн дол.
Там резерви дуже великі. Їх задіяння дало б змогу взагалі відмовитися від зростання податків на доходи простих громадян.
От тільки кому вони потрібні, ці прості громадяни?
Мінфін і НБУ дбають про прибутки банків, МВФ слухає, що скаже Мінфін і НБУ, і освячує сказане своїми меморандумами, які для керівників цих відомств важливіші за Конституцію.
Крім того, здерти податки з простих громадян під час виплати зарплати, особливо з бюджетників, набагато простіше. Ніхто навіть і не писне за якісь там 5%.
З миру по нитці — багатому сорочка бріоні…
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.