Продовжується масова зачистка губернаторів, практично у щоденному режимі йдуть повідомлення про відставки того чи іншого керівника регіону.
Логіка тут цілком проглядається: йде превентивний погром правлячих угруповань-кланів, з-під них зараз вибивають вотчинні території, на яких вони створили свої кланові угіддя. Причина теж досить тривіальна: в умовах наростаючого хаосу найвища влада діє за методом Натаніеля Бампо , який рятувався від пожежі в прерії через створення власної пожежі, щоб позбавити його ресурсу і «вигородити» безпечну для себе зону. Так званий «зустрічний упав», пише Ель Мюрід, «Телеграм».
При цьому елітні групи, по яких зараз йдуть удари, мають бути згуртовані у двох створених «відстійниках» – Раді безпеки та Держраді, конкуренція між якими і має стати керованою та піднаглядовою. Вища влада відчайдушно конфігурує простір управління, створюючи дома стійких балансів баланси динамічні.
Ризик таких дій цілком видно – замість зустрічного вогню можна підпалити свій власний будинок. Але варіантів вже майже немає, тому що всередині правлячої страти починаються запеклі зіткнення, які загрожують обрушити всю вертикаль і зруйнувати всі баланси.
Тому й примусова хаотизація простору, щоб дезорганізувати угруповання та якось отримати над ними контроль. Ідея небезпечна, а головне – яка потребує дуже якісного управління на межі інтуїтивного. А ось з якістю управління в сучасній Росії справи дуже сумно, причому на всіх рівнях. Управління динамічними процесами – це взагалі вищий пілотаж, який висуває вкрай високі вимоги.
Так що може статися класичний сюжет, коли ліки виявиться раптово набагато небезпечнішою за хворобу.
Але й подітися особливо нікуди – якщо нічого не робити, ймовірність того, що почне прилітати звідусіль, тільки зростатиме. Так можна догратися до того, що марші справедливості подібні до торішнього пригожинського, почнуть тягнутися до Москви з різних боків. І якийсь обов’язково дійде.