Ставлення президента США Дональда Трампа до кремлівського диктатора Володимира Путіна — типовий, хоча й не такий розповсюджений у політиці приклад політичного роману, коли перезріла Джульєтта шукає визнання підстаркуватого Ромео й мріє про побачення у Трояндовому саду. Про це відзначив політичний оглядач Віталій Портніков.
“Коли ж Джульєтта усвідомлює, що Ромео, хоча й говорить їй всі очікувані компліменти, але зовсім не шукає зустрічі з нею, вона втрачає залишки здорового глузду й починає шукати шляхів, яким можна було б забезпечити побачення. І, звісно, вона дуже не хоче робити нічого, щоб образило і розлютило її Ромео з пітерського забльованого парадного”, — відзначив експерт.
До того ж, каже Портніков, Джульєта змушена приховувати перед друзями і подругами це почуття, бо вони вже починають підозрювати, що з нею щось не так, особливо коли вона плаче над подарованим Ромео аляповатим портретом й забуває зʼїсти двадцять пʼятий чізбургер.
“Коли ви звинувачуєте Дональда Трампа у відсутності логіки, згадайте, як багато у вас самих було логіки в момент кохання — тим більш, коли з вами не зустрічалися або надсилали гарбуза. Коли ви запитуєте коли ж це кохання мине, зверніть увагу, що воно не минає вже багато років. Просто палка закоханість в Путіна може бути останнім коханням Дональда Трампа”, — підсумував експерт.