Нобелівські премії зазвичай сприймаються як щось дуже абстрактне. Економіст Тимофій Милованов, аналізуючи роботу нинішніх лауреатів з економіки, знаходить у ній практичні поради, які цілком можна застосувати до України, бо вони можуть допомогти їй жити краще, пише Фокус.
Нобелівська премія з економіки: Як інституції визначають долю націй.
Цього року Нобелівську премію з економічних наук отримали Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон і Джеймс А. Робінсон — за їхні дослідження ролі інституцій у довгостроковому економічному зростанні. Їхня робота допомагає зрозуміти, чому одні країни процвітають, а інші — борються з бідністю та стагнацією.
Інклюзивні vs. екстрактивні інституції
Інклюзивні інституції забезпечують широке залучення громадян до політичного й економічного життя. Вони сприяють інноваціям, інвестиціям і справедливому розподілу ресурсів, що гарантує сталий розвиток
Екстрактивні інституції концентрують владу й багатство в руках небагатьох. Це призводить до експлуатації ресурсів без урахування довгострокових інтересів суспільства, що часто закінчується економічним занепадом
Поставте собі запитання — які інституції є в Україні, які з них інклюзивні, а які екстрактивні, як це змінилося за останні роки, а особливо під час війни.
Теорія “реверсу фортуни”
Лауреати запровадили поняття “реверс фортуни”, що пояснює, як колись багаті регіони стали бідними через впровадження екстрактивних інституцій під час колонізації. Наприклад, частини Індії та Південної Америки, багаті до приходу колонізаторів, зазнали економічного спаду через експлуатаційну політику колоніальної влади.
Чому зміни важкі
Неефективні інституції часто зберігаються, тому що потужні еліти виграють від наявного стану речей і чинять опір реформам. Це створює “проблему зобов’язань”, коли необхідні для суспільства зміни блокуються заради збереження привілеїв небагатьох.
Які приклади в Україні таких інституцій. У моїй освітній галузі — це академії наук і державні університети. Я впевнений, ви назвете багато схожих прикладів у своїх галузях чи й загалом у країні.
Релевантність для України
Для України ці інсайти є надзвичайно важливими. Після здобуття незалежності ми стикаємося з викликами в побудові інклюзивних інституцій.
Корупція та зацікавлені групи гальмують реформи й економічний розвиток.
Війна з Росією ускладнює процес реформ, оскільки агресор прагне завадити нам побудувати демократичні інституції. Та водночас ця війна збільшує мотивацію і можливість проведення таких реформ.
Громадські рухи, як-от Помаранчева революція та Євромайдан, демонструють прагнення українців до інклюзивності та справедливості.
Шлях до процвітання
Дослідження Аджемоглу, Джонсона та Робінсона наголошують, що для сталого розвитку недостатньо лише економічних реформ чи зовнішньої допомоги. Необхідно:
- зміцнювати інклюзивні інституції, які забезпечують участь усіх громадян у житті країни;
- боротися з корупцією та зменшувати вплив зацікавлених груп;
- підтримувати верховенство права та незалежність судової системи.
Висновок
Майбутнє України залежить від нашої здатності побудувати інклюзивні інституції, які сприятимуть економічному зростанню та зміцненню суверенітету. Досвід інших країн і дослідження цьогорічних лауреатів Нобелівської премії показують, що це — шлях до процвітання і стабільності.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.
Аналітичні статті, колонки та коментарі фахівців із політики, економіки, безпеки й суспільства. Аргументовані думки, прогнози та оцінки подій — читайте в розділі «Погляд експертів».