Російський опозиціонер Гаррі Каспаров вважає, що розпад сучасної Російської імперії є неминучим процесом. Однак він застерігає: тотальний колапс РФ може призвести не до незалежності окремих регіонів Далекого Сходу, а до їхнього прямого переходу під контроль Пекіна, який має історичні претензії на ці землі. Про складні сценарії майбутнього Росії та геополітичні апетити Китаю Каспаров розповів в інтерв’ю РБК-Україна, пише «Главком».
Гаррі Каспаров наголошує, що Китай ніколи не забував про території, які вважає своїми. Йдеться про величезні масиви земель, які відійшли Російській імперії за Пекінським трактатом.
«Китай має величезні територіальні претензії до Росії. Практично все від Байкалу до Владивостока – це те, що було Китаєм до 1860 року», – зазначає Каспаров.
У разі втрати Кремлем контролю над східними регіонами, Пекін може скористатися ситуацією для відновлення «історичної справедливості».
За словами Каспарова, для корінних народів Далекого Сходу (удеге, якутів та інших) ситуація є вкрай неоднозначною. Опозиціонер зауважує, що мрії про повний суверенітет у цих регіонах можуть розбитися об реальність: «Там не буде незалежності, там буде Китай».
Каспаров закликає до обережності в питаннях «деколонізації», оскільки поява Китаю безпосередньо на кордонах з іншими новими утвореннями змінить баланс сил у світі не на краще.
Попри побоювання щодо Китаю, Каспаров чітко розділяє долю різних регіонів РФ.
Каспаров визнає право народів Північного Кавказу на повне відокремлення, якщо це буде їхнім добровільним вибором.
Майбутнє залишків Росії він бачить лише як «нормальну федерацію» на виключно добровільній основі. Будь-які спроби силою втримати території призведуть до нових воєн.
Гаррі Каспаров жорстко критикує колег-опозиціонерів, які малюють солодкі картинки «прекрасної Росії майбутнього», ігноруючи реальні проблеми та кров, яку проливає агресор.
«Займатися «хлєстаковщиною» – це горлопаньство. Сьогодні є тільки одна мета: перемогу Україні – свободу Росії! Тільки в такому порядку», – підкреслив він.
Він нагадав, що за останні 200 років будь-які зміни в Росії були наслідком саме геополітичної військової поразки режиму.