Даремно Ізраїль сподівається, що його “пейджерна” атака змусить “Хезболлу” відмовитися від терористичної активності, вважає політолог Марк Олмонд у колонці для Daily Mail. Навпаки — це може стати початком великої війни, свого роду Перл-Гарбором 21-го століття.
Коли 1941 року авіація ВМС Японії бомбила Перл-Гарбор, їхньою метою було знищити авіацію Америки в Тихому океані і не допустити вступу дядька Сема у Другу світову війну. Вони домоглися прямо протилежного. Збуджена люттю американська громадськість миттєво підтримала справу союзників — і Японія опинилася перед обличчям нового і могутнього ворога.
Боюся, що під час учорашньої руйнівної атаки на тисячі пейджерів, якими керують терористи “Хезболли” по всьому Лівану, ми стали свідками Перл-Гарбора 21 століття. Операція, звісно, була разючою сама собою: щонайменше дев’ятеро людей загинули і понад 3000 дістали поранення, включно з, як повідомляється, послом Ірану в Лівані.
Однак її ширше значення, безсумнівно, знайде відгук у найближчі місяці та роки.
Якщо Ізраїль, як до цього імператорська Японія, думав, що ця масована атака сприяє відмові бойовиків “Хезболли” від вступу в повномасштабну війну з єврейською державою, я боюся, що він буде розчарований. Ісламісти вже планують свою помсту — і вчора ввечері прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, як повідомляють, був зайнятий переговорами в штаб-квартирі свого міністерства оборони в Тель-Авіві про те, як реагувати на потенційну ескалацію.
Але як же Ізраїлю вдалося це провернути?
Існує кілька конкурентних теорій. Один експерт із безпеки припустив, що ізраїльтяни могли закласти “старомодні вибухові міни-пастки” в тисячі пейджерів, які, як стверджують, доставили бойовикам “Хезболли” тільки в останні дні.
Інша теорія, більш переконлива для мене, полягає в тому, що пейджери були попередньо завантажені складним комп’ютерним вірусом, який спричиняв їхнє перегрівання, внаслідок чого літієві батареї загорялися. Це відомий ризик, пов’язаний із батареями, використовуваними в багатьох електронних пристроях, і це одна з причин, через яку авіакомпанії відмовляються дозволяти пасажирам провозити ноутбуки в зареєстрованому багажі.
Але як би Ізраїль не провів операцію, парадоксальним є те, що бойовики “Хезболли” лише нещодавно замінили мобільні телефони на пейджери, вважаючи, що вони безпечніші.
Як відомо, мобільні телефони оснащені програмним забезпеченням GPS, яке дає змогу відстежувати пристрої — і, отже, їхніх користувачів — у будь-якій точці світу. Шість тижнів тому політичного керівника ХАМАСу Ісмаїла Ганія спіймали в гостьовому будинку в іранській столиці Тегерані — і усунули. Експерти вважають, що його вбивство стало можливим тільки тому, що його телефон відстежували.
Правда в тому, що Ізраїль досягає успіху саме в цьому виді війни. Десятиліття протистояння ворожим сусідам, чисельність яких значно перевищує чисельність власних громадян, призвели до того, що близькосхідна демократія, яка перебуває в бойовій готовності, розробила страхітливий набір складних військових інструментів, від ядерних ракет і танків до кіберзброї.
До цього додається безжалісність знаменитого секретного розвідувального агентства “Моссад” у вистежуванні та знищенні своїх ворогів, починаючи з організаторів бійні на Олімпійських іграх у Мюнхені. Як ми бачили, “Моссад”, зрештою, завжди отримує свою людину — або людей.
Але що далі? Якщо повідомлення вірні і якусь кількість бойовиків “Хезболли” справді виведено з ладу через пейджерну атаку, це стане серйозною перешкодою для операцій угруповання. Оскільки військова організація “Хезболли” зруйнована, ізраїльтяни можуть вирішити вторгнутися в частину південного Лівану, щоб створити “буферну зону”, яка могла б захистити цивільне населення на півночі Ізраїлю від ракетних обстрілів.
У мене є побоювання щодо такого “стримуваного” підходу. Незважаючи на всю жорстоку винахідливість пейджерної атаки, наслідки для регіональної безпеки можуть бути жахливими. Замість цього операція з пейджерами, найімовірніше, стане прелюдією до нової тотальної ізраїльсько-ліванської війни — з похмурими наслідками для миру в усьому світі.
Союзники “Хезболли”, Іран і Сирія, неминуче будуть стурбовані тим, що ізраїльська розвідка може зробити з ними те саме. Але навіть ті арабські країни, які мають дипломатичні відносини з Ізраїлем, як-от Єгипет і Йорданія, тепер мають поставити собі питання, наскільки вони насправді в безпеці — і чи безпечні їхні мережі зв’язку. Це послабить здатність Ізраїлю будувати дружні відносини в регіоні.
І для нас із вами теж можуть бути наслідки. Західні демократії вже будуть оцінювати, що для них означає ця нова форма ведення війни — і як вони зможуть скопіювати методи Ізраїлю.
Історія вчить нас, що жодна нова військова техніка не залишається надовго монополією її винахідника. Скільки часу мине до того, як Володимир Путін або Сі Цзіньпін придумають, як змусити мільйони iPhone по всьому світу загорітися в кишенях своїх ворогів?
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.