Пережити зиму з Європою: який план порятунку придумало Міжнародне енергетичне агентство

Міжнародне енергетичне агентство розробило план порятунку України на майбутній опалювальний сезон. Аналізуючи його, експерт Андріан Прокіп приходить до головного питання: чи вистачить часу, щоб хоча б почати його реалізовувати?

ЯК ПРОЙТИ ЗИМУ: ПЛАН ВІД МІЖНАРОДНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО АГЕНТСТВА

Минулого тижня Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) опублікувало аналітичний документ під назвою “Енергетична безпека України та прийдешня зима: план дій для України та її партнерів”. Звіт окреслює напрями, за якими ми маємо рухатися, щоб пройти найважчу зиму, пропонуючи десять ключових кроків, які необхідно здійснити.

Тож як бачить МЕА план дій для України, щоби пройти цю зиму, умовно кажучи, безболісно? Коротке викладення — нижче.

1. Посилення фізичної захищеності енергетичної інфраструктури та посилення протидії кіберзагрозам. У звіті наголошують на необхідності захисту підстанцій поблизу атомних електростанцій. Раніше я вже писав про цей аспект енергетичного терору: АЕС — це не лише половина генерації електроенергії в Україні, втрата яких обернеться катастрофою, а й те, що удари по цих підстанціях можуть спричинити інциденти з радіаційним забрудненням. Крім цього, автори звертають увагу на те, що кількість кібератак потроїлася з моменту повномасштабного вторгнення.
2. Прискорення постачань обладнання та запчастин для ремонту енергетичних об’єктів. Пожертви, продаж або оренда необхідного обладнання, зокрема трансформаторів, генераторів і запасних частин, є важливим компонентом міжнародної підтримки України. МЕА наголошує, що зараз це важливіше, ніж будь-коли, тож цьому потрібно сприяти спрощеними процедурами імпорту та чітким визначенням пріоритетів потреб. Єдина проблема тут — час, адже зима вже скоро. І цей заклик від МЕА може виявитися запізнілим.
3. Посилення децентралізації у виробництві електроенергії. Тут ідеться, серед іншого, про дизель-генератори. Інша справа, що в цьому ми теж певною мірою залежимо від партнерів, хоча велику кількість генераторів уже було завезено в країну за останні два роки.
4. Збільшення дозволеної потужності імпорту електроенергії в Україну з ЄС. У МЕА зазначають, що це можливо, але потребує політичної підтримки.
5. Залучення споживачів до енергозбереження, управління попитом відповідно до обмежень в електропостачанні, продовження інвестування в енергоефективність. У МЕА говорять про доцільність розглянути запровадження ранжованого тарифу на електроенергію, коли збільшення обсягів споживання спричиняє підвищення цін. Зрештою, багато хто очікував, що уряд застосує саме такий підхід, коли влітку підвищували тариф. Крім того, говорять про зниження температури теплоносіїв центрального опалення, що може допомогти заощадити.
6. Підготування запасних (резервних) варіантів для опалення. Зокрема йдеться про прискорене постачання малих когенераційних теплових і електричних установок у найбільше постраждалі регіони на сході, обігрівачі на зрідженому нафтовому газі (LPG), печі на дровах і вугіллі, а також формування відповідних запасів палива, особливо для сільської місцевості.
7. Наповненість газових сховищ на належному рівні. Щоправда, тут певною проблемою є те, що ворог може атакувати українські газові сховища, як уже й робив цього року.
8. Збільшення гарантованих потужностей для імпорту газу в Україну з Європи. Це саме той крок, який здатен допомогти в разі пошкоджень українських ПСГ.
9. Координація зусиль України та Молдови. Майбутня зима також може стати точкою дестабілізації в Молдові, включно з Придністров’ям, коли йдеться про постачання природного газу й електроенергії. Проблеми енергетичної безпеки в Україні та Молдові тісно пов’язані, а інвестиції в нові джерела постачання, енергоефективність і зміцнення взаємозв’язків із сусідніми країнами дають як національні, так і регіональні переваги. Для цього потрібні скоординовані стратегії, які визнають взаємопов’язану природу ризиків у регіоні та швидко діють для їхнього пом’якшення.
10. Закладення фундаменту для сучасної, ринкової, стійкої та сталої української енергосистеми, добре інтегрованої з системою ЄС. Безпосереднім пріоритетом є пом’якшення надзвичайних ризиків протягом майбутньої зими, але буде життєво важливо розпочати дії, які мають триваліший час — зокрема інвестиції в посилені транспортні коридори із західними сусідами — та інтегрувати, де це можливо, середньострокове бачення нової української енергетичної системи в негайну реалізацію.

Минулого тижня Київ відвідала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона оголосила план з підтримки української енергетики взимку. Наприклад, план передбачає відновлення енергопотужностей на 2,5 ГВт. Це величина мінімального дефіциту потужностей, з яким ми зіткнемося вже з урахуванням наявних спроможностей до імпорту електроенергії. І це ще без варіантів сильних морозів і потенційних втрат через нові можливі обстріли. Крім того, передбачається збільшення дозволеної потужності імпорту електроенергії для України.

Це зокрема те, про що повідомляє звіт МЕА. Проте опалювальний сезон починається вже за три тижні. І постає питання — в які терміни може бути надана вся ця допомога, до якої закликає МЕА і, зокрема, та, про яку говорила президентка фон дер Ляєн? Чи встигне допомога, призначена, щоб пройти зиму, до завершення цієї зими?

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Найважливіші події дня, головні заяви, рішення та аналітика — усе, що визначає інформаційний порядок денний України та світу, читайте в розділі «Головні новини».