Катастрофічні для друга України Емманюеля Макрона підсумки виборів у Франції малюють не найприємніше найближче майбутнє для нашої країни, прогнозує політик Владислав Рашкован. Як мінімум — рішення про допомогу прийматимуть насилу.
Поки що результати позачергових парламентських виборів у Франції невтішні: після першого туру виборів праві святкують гучну перемогу:
- екзит-поли показують, що партія Марін Ле Пен Rassemblement National (RN) набирає 34.5% голосів, які можуть дати RN десь 230-280 місць в Національній Асамблеї (проти 88 місць зараз). Деякі аналітики пророкують, що RN може отримати до 310 голосів (для більшості треба 289 мандатів);
- альянс лівих Nouveau Front Populaire (NFP) займає другу позицію з 28.5% голосів і може мати десь 125-165 місць в Парламенті;
- центристська партія Президента Еманюеля Макрона Ensemble alliance прийшла третьою з 22.5% голосів. Екзит-пол Ipsos дає їм навіть менше: 20.3%. З таким результатом Ensemble alliance може мати в National Assembly тільки 70-100 місць — тобто вони втратять до половини місць в парламенті. Один член парламенту назвав це “тотальною катастрофою”.
Другий раунд виборів буде за тиждень — 7 липня. В наступні 48 годин партії повинні узгодити списки кандидатів для своїх партій.
Нагадаю, що партію Ле Пен колись заснував її тато (Jean-Marie Le Pen), який публічно підтримував нацизм та ставив під сумнів Голокост. Але Ле Пен досить успішно працювала понад десять років, щоб відв’язати імідж партії від минулого свого батька. Бачимо, що це принесло свої плоди — якщо праві виграють, то це буде перший раз, коли вони зможуть сформувати більшість після режиму Віши, який співпрацював з нацистами в 1940-1944 роках.
Якщо праві сформують уряд, то скоріш за все, прем’єр-міністром стане 28-річна зірка Тік Ток Jordan Bardella, який сфокусується на внутрішніх питаннях та бюджеті, а Макрон буде займатися міжнародною політикою та обороною. Але і Бардела, і Ле Пен вже сказали, що готові атакувати Макрона і в тій області також. Вони хочуть просувати популістську, євроскептичну та антиміграційну політику в Франції, все проти чого був Макрон.
Президентський строк Макрона завершується у 2027 році, і якщо такий результат виборів залишиться і 7 липня, то йому доведеться наступні декілька років жити в ситуації “cohabitation” з опозиційним урядом. За останні 80 років були три такі ситуації в сучасній Франції, але ще ніколи – з таким полярним світоглядом. Це точно не буде легким періодом для Макрона, але також і для Європи, і для України. Навряд чи Макрон зможе зупинити якісь націоналістичні закони в Парламенті. Також навряд чи він зможе провести якісь закони, спрямовані на підтримку України. Розформувати парламент Макрон зможе не раніше ніж за рік.
Але ще не все вирішено. Наступний тиждень буде важливим для Франції. І є ще шанс, що Макрон спробує домовитися з лівими, які прийшли другими. В центрі лівого альянсу NFP знаходиться партія La France Insoumise (France Unbowed або LFI), яку очолює антикапіталіст Jean-Luc Mélenchon. Також альянс включає соціалістів, зелених та комуністів, які не дуже люблять Меланшона і не бачать його як прем’єра.
Політика лівих також зрозуміла – підвищення податків на бізнес, повернення податку на багатство, збільшення мінімальної заробітної плати, введення податку на суперприбутки, збільшення податків на спадщину. Також вони планують значне збільшення витрат, збільшення ролі держави, покращення державних сервісів. Це може бути проблемою для французького бізнесу та Парижу, який в останні декілька років після Брекзиту став центром європейського бізнесу – в останньому The Economist є велика стаття про це.
Аналітики кажуть, що найкращим сценарієм для Макрона буде не домовлятися з жодними групами зараз, йти на вибори 7 липня і сподіватися, що праві не зможуть сформувати більшість.
В такому випадку вони вважають, що він все ще зможе спробувати сформувати технократичний уряд. Подивимось… такі випадки також були в історії Франції — у нестабільні часи Четвертої французької республіки 1946-1958 років. Французи не люблять згадувати той період…
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.