У липні 2024 року середня зарплата в центральних органах влади України перевищила 50 тисяч гривень, що в 2,5 раза більше за середню по країні. Оклад тепер складає 70% виплат, а премії – 30%, що сприяло зменшенню кількості незаповнених вакансій у ЦОВ.
Про це повідомила “Економічна правда” з посиланням на дані Міністерства фінансів. До 2024 року фактична кількість державних службовців у ЦОВ становила 110 тисяч осіб, хоча відповідно до штатних розписів мало бути 147 тисяч.
Важливо відзначити, що на оплату “мертвих душ” (працівників, яких фактично не існувало) виділялися кошти з державного бюджету. Ці кошти йшли на премії та бонуси іншим працівникам, а основний оклад складав лише 30% від загальної суми виплат, тоді як премії та бонуси – 70%.
Такі диспропорції у системі оплати праці державних службовців призводили до значної несправедливості. За словами голови Національного агентства з питань державної служби (НАДС) Наталії Алюшиної, в деяких випадках керівники відомств використовували систему стимулюючих виплат на рівні понад 500%, що призводило до викривлення системи.
З початку 2024 року уряд ухвалив реформу, яка змінила підходи до оплати праці держслужбовців. Відтепер оклад має становити 70% від загальної зарплати, а премії не повинні перевищувати 30%. Таке нововведення мало на меті зробити систему прозорішою та справедливішою.
Одним з основних наслідків реформи стало скорочення граничної чисельності штатів. Кількість незаповнених вакансій знизилася з 25% до 14%, що свідчить про певне покращення у заповненні вакансій та залученні нових кадрів.
Середня зарплата у ЦОВ у липні 2024 року перевищила 50 тисяч гривень, що значно вище за середню по країні. Це особливо помітно на рівні спеціалістів, де зарплати зросли в 1,5 раза – до 40 тисяч гривень. Найбільший виграш від реформи отримав “економічний” блок уряду. Наприклад, у Міністерстві економіки середня зарплата спеціаліста зросла з 38 тисяч гривень на початку року до 77 тисяч гривень у липні. Разом з керівним складом, середня зарплата у відомстві досягла 103 тисяч гривень.
Крім того, зарплати спеціалістів у Мін’юсті, Мінфіні та Мінцифри також зросли і перевищили 50 тисяч гривень. Це стало можливим завдяки положенням закону про держбюджет на 2024 рік, де ці відомства було віднесено до вищого типу, оскільки вони аналізують і погоджують ключові урядові рішення.
Попри підвищення зарплат, проблема відтоку кадрів на державній службі залишається актуальною. У 2023 році ЦОВ втратили 4,6 тисяч працівників (близько 4% від фактичного складу). Після реформи цей показник скоротився до 1,9%, однак зарплата не стала єдиним фактором, що впливає на бажання людей працювати на державу.
Дані Мінфіну свідчать, що підвищення зарплат не завжди корелює з чисельністю співробітників у відомствах. Наприклад, у податковій та митній службах зміна зарплат не спричинила значного збільшення чисельності кадрів.
Одним з основних висновків реформи є те, що низькі зарплати чиновників – це міф. Опитування, проведене НАДС, показало, що 54% держслужбовців відзначили підвищення рівня зарплати у 2024 році, 16% заявили, що вона залишилася незмінною, а 31% – повідомили про її зниження. Система грейдів, яку запровадив уряд, має на меті забезпечити справедливість і прозорість у нарахуванні зарплат на державній службі.
Головні та актуальні новини країни: рішення влади, економічні зміни, суспільні події, безпека, інфраструктура й життя українців у регіонах. Усе найважливіше про сучасну Україну — читайте в розділі «Україна».