Після провалу “бліцкригу” в Україні, де російська армія мала намір взяти Київ “за три дні” та змінити владу, війна затягнулася на роки, перетворившись на виснажливий конфлікт із великими втратами. Однак, незважаючи на труднощі на українському фронті, загроза з боку Росії для НАТО залишається – і набуває іншої форми, пише американське видання Foreign Policy (переклад сайту Charter97.org).
На думку західних військових аналітиків, у разі виникнення конфлікту з НАТО Росія навряд чи прагнутиме широкомасштабного вторгнення та захоплення територій, як це сталося в Україні. Головною метою Кремля, ймовірно, буде підрив політичної та військової єдності Альянсу з метою перетворення НАТО на неефективну структуру.
Одним із ймовірних сценаріїв може бути обмежене вторгнення на територію одного з вразливих членів НАТО, наприклад, однієї з країн Балтії. Після окупації Москва може погрожувати ядерною ескалацією у разі спроби Альянсу звільнити територію, одночасно розгортаючи тактичну ядерну зброю та заявляючи про готовність її застосувати.
“Це стратегія агресивної “ядерної оборони”: мовляв, якщо спробуєш повернутися, то отримаєш удар у тил”, – кажуть аналітики.
Крім того, Росія може завдавати ударів по цивільній інфраструктурі в глибині Європи, посилюючи тиск. Можуть застосовуватися кібератаки, диверсії та інші форми гібридної війни.
При цьому Кремль, на думку експертів, не розраховує на беззастережну капітуляцію всього НАТО. Москва очікує на жорстку реакцію з боку країн Східної Європи, але робить ставку на вагання у Західній Європі та США, де, на думку Москви, політичні лідери можуть відмовитися від військової відповіді, щоб уникнути ризиків та руйнувань на власній території.
“Якщо хоча б одна країна НАТО не підтримає постраждалого союзника, це означатиме розпад альянсу”, – попереджають експерти.
Ключовим фактором для початку конфлікту може стати не чисельність армій, а впевненість Кремля в тому, що НАТО не готове до тривалого опору та великих втрат.
Незважаючи на невдачі в Україні, російське керівництво, на думку аналітиків, залишається сповненим рішучості переглянути післявоєнний устрій Європи та повернути собі вплив на пострадянському просторі.
На тлі побоювань, що США та союзники можуть не поспішати реагувати або “поступатися”, у Європі зростають заклики до термінової мобілізації, переозброєння та посилення східного флангу.
“Росія може напасти протягом шести місяців після закінчення війни в Україні”, – попередило Міністерство оборони Данії.