Українці, які залишили країну через війну, інколи стурбовані можливістю поширення військових дій на Європу. Ці побоювання підживлюються заходами, які вживають такі країни, як Німеччина, яка, як повідомляється, розглядає певні плани військової готовності та рекомендує громадянам запасатися предметами першої необхідності.
Виникає ключове питання: чи можуть українські чоловіки, які мешкають за кордоном, зіткнутися з мобілізацією в таких країнах, як Німеччина чи Польща?
Правовий аспект тимчасового захисту та статусу біженця
Юрист Сергій Ланкін пояснив, що українці, які мають тимчасовий захист відповідно до законодавства ЄС або визнаний статус біженця, як і раніше, вважаються громадянами України. Ці правові статуси не звільняють їх від військового обов’язку в Україні.
Згідно з українським законодавством, усі громадяни віком від 25 до 60 років, які підлягають заклику, мають стати на військовий облік. Це стосується чоловіків та деяких жінок певних професій, наприклад, медичних працівників. Хоча мобілізація жінок залишається добровільною, чоловіки призовного віку зобов’язані її пройти, якщо вони не мають права на відстрочку або броню.
Набуття статусу біженця за кордоном не впливає на громадянство України. Отже, українці, які перебувають під тимчасовим захистом або набули статусу біженця, не можуть бути мобілізовані у збройні сили країн ЄС, оскільки не є громадянами цих країн.
Що станеться, якщо українець стане громадянином ЄС?
Якщо українець набуде громадянства європейської країни та відмовиться від українського громадянства, він більше не підпадає під дію правил військового обліку та мобілізації України. Однак він все ще може бути призваний на службу у збройні сили своєї нової країни відповідно до її національного законодавства та вікових ценз.
Підсумовуючи, українці за кордоном, як і раніше, зобов’язані стати на облік для потенційної мобілізації в Україні, якщо вони повністю не змінили своє громадянство, але захист ЄС не дозволяє їм бути призваними на місцеву військову службу.