Уряд Вірменії направив до парламенту ратифікацію документ, який створює правову основу для арешту президента Росії Володимира Путіна в Єревані.Про це пише політичний оглядач Фархад Мамедов у виданні haqqin.az
16 червня апарат уряду Вірменії заявив, що Римський статут Гаазького міжнародного кримінального суду прямує до парламенту на ратифікацію. Цей документ створює правову основу для арешту Путіна у Єревані.
Але чому уряд Вірменії вирішив направити цей документ до парламенту саме зараз? Вибір часу не виглядає випадковим: влада в Єревані таким чином хоче висловити рішучий демарш.
Напруженість між Єреваном та Москвою ще більше посилилася після перестрілки, яка сталася на контрольно-пропускному пункті Лачин на кордоні Азербайджану з Вірменією. Посла Росії в Єревані викликали до МЗС Вірменії: Москві висловили рішучий протест.
Як повідомлялося раніше, 15 червня вірменські військові відкрили вогонь по азербайджанським прикордонникам на КПП Лачин: одного з них було поранено. У відповідь азербайджанська сторона завдала удару з безпілотника по опорному пункту вірменської армії в цьому напрямку. В результаті було зупинено весь рух між КПП Лачин та Ханкенді: зокрема, була відправлена назад техніка, що належить російському миротворчому контингенту.
Вірменська сторона покладає вину за цей конфлікт на російський миротворчий контингент. У Єревані стверджують, що азербайджанські прикордонники намагалися підняти свій прапор на частині мосту через річку Хакарі, що знаходиться на території Вірменії, а російські миротворці створили для цього умови, створивши живий щит. Азербайджанська сторона спростувала це твердження, заявивши, що прапор було піднято на суверенній території Азербайджану.
МЗС Вірменії висловило різке заперечення послу Росії в Єревані у зв’язку з цим інцидентом. У прес-службі зовнішньополітичного відомства повідомили, що дипломата викликали в міністерство у зв’язку з інцидентом за участю російських миротворців на мосту Хакарі. Від Москви вимагали вжити всіх необхідних заходів для з’ясування того, що сталося, і врегулювання ситуації. Ставлення російської сторони до цього протесту невідоме.
Після цього, 16 червня, апарат уряд Вірменії заявив, що Римський статут Гаазького міжнародного кримінального суду прямує до парламенту на ратифікацію. Нагадаємо, що в Гаазькому трибуналі було порушено кримінальну справу проти Володимира Путіна за скоєні в Україні військові злочини та видано ордер на його арешт.
У березні цього року Конституційний суд Вірменії виніс висновок, що документ відповідає конституції країни, що викликало гнів офіційної Москви. Російська сторона у жорсткій формі вимагає роз’яснень від Єревана, і уряд Вірменії відклав ратифікацію документа в парламенті на невизначений термін.
Слід зазначити, що вірменська сторона також відмовляється виконувати пункт, що міститься у тристоронній заяві від 10 листопада 2020 року – про передачу під контроль ФСБ Росії залізниці, що сполучає Азербайджан та Нахчыван. Напередодні інциденту на мосту Хакарі керівництво Вірменії зробило заяву з цього приводу та заявило, що вірменська сторона контролюватиме залізницю. Москві це, зрозуміло, не сподобалося.
Вірменський експерт Андранік Ованісян вважає, що ратифікація документа серйозно вдарить по російсько-вірменським відносинам.
Ованісян також нагадав, що влада Вірменії намагається ув’язати ратифікацію Римського статуту з можливістю «притягнути до відповідальності Азербайджан за скоєні злочини».
“Азербайджан не ратифікував Римський статут, тому в Баку не виконуватимуть вказівки даної організації”, – підсумовує Ованісян.