Дослідники з Інституту розвитку людини імені Макса Планка проаналізували дані 31 експерименту, у яких взяли участь понад 11 500 осіб із США віком від 18 до 88 років. Вчені проаналізували, як освіта, вік, стать, політична самоідентифікація, здібності до аналітичного мислення та інші фактори, що впливають на довіру до онлайн-дезінформації, пише «Хайтек» .
Результати дослідження спростовують багато популярних стереотипів. Наприклад, попри очікування виявилося, що рівень освіти не впливає на здатність людини відрізняти правду від брехні. Більше того, люди з вищою освітою з такою самою ймовірністю піддаються дезінформації, як і менш освічені громадяни.
Важливу роль сприйнятті грає політична ідентичність. Учасники, які ідентифікують себе як республіканці, частіше вірили недостовірним новинам та рідше виявляли скептицизм порівняно з демократами.
При цьому хоча люди з високим рівнем аналітичного мислення в цілому краще відрізняли правдиві новини від фейків, вони виявилися більш схильні до мотивованого роздуму. Це тенденція використати власні аналітичні здібності, щоб інтерпретувати хибну інформацію так, щоб захистити власні переконання.
Найбільш несподіваним результатом стали дані про вікові відмінності. Всупереч поширеній думці, люди похилого віку краще за молодих розпізнають помилкову інформацію і частіше маркують сумнівні новини як недостовірні. Найпотужнішим чинником виявилося знайомство з інформацією. Люди з більшою ймовірністю вважають правдою новину, яку вже бачили раніше.
Дослідники наголошують на необхідності розробки нових програм медіаграмотності, особливо для молоді. Ральф Курверс , співавтор дослідження, зазначив, що так звані цифрові аборигени насправді гірше розпізнають недостовірну інформацію, а тому ними простіше маніпулювати. При цьому дослідники відзначають обмеження результатів: усі дані отримані у США та вимагають перевірки на великих вибірках в інших країнах.