У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику науковці спостерігали за буднями видр на березі річки Прип’ять. Тварини час від часу пірнали, з’являлися на поверхні води та поїдали здобич, демонструючи природну мисливську рутину, повідомляє пресслужба заповідника.
Про це йдеться у повідомленні заповідника у Facebook.
Як зазначають екологи, видра в Чорнобильській зоні є звичним мешканцем, хоч і малопомітним. Це відносно велика тварина з гнучким тілом, довжина якого сягає 55–100 см, а вага — 5–10 кг. Видри відзначаються спритністю та високим інтелектом, здатні утворювати невеликі групи та активно комунікувати між собою за допомогою різних звуків.
Раціон видр у заповіднику складається переважно з риби, раків, водяних жуків та інших безхребетних. За потреби вони можуть полювати на жаб, дрібних гризунів або водоплавних птахів, а інколи навіть розоряти пташині гнізда. У зимовий період, коли водойми вкриваються льодом, видри активніше ловлять рибу під кригою та частіше виходять на сушу у пошуках додаткового харчу.
Попри водний спосіб життя, видри охоче виходять на берег. Тут вони дозволяють собі пустощі: ковзають по льоду, граються між собою та інколи навіть жонглюють камінцями, додають у заповіднику.
За словами науковців, такі спостереження допомагають краще зрозуміти поведінку видр у природних умовах та оцінити стан екосистеми Чорнобильського заповідника. Вивчення адаптацій тварин до умов зони відчуження є важливим для збереження біорізноманіття та планування охоронних заходів.