На 5 році повномасштабної війни Європейський Союз (ЄС) готується до радикального перегляду правил щодо біженців –,зокрема чоловіків призовного віку – з України. Якщо спочатку до цього закликали окремі країни, то тепер аналогічні пропозиції – поки що непублічно – почали надходити й від Єврокомісії.
Про плани Брюсселя синхронізувати свою міграційну політику з мобілізаційними потребами українського уряду і до чого з огляду на це слід готуватись біженцям з України, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Загальна картина
Згідно з даними Євростату, станом на кінець квітня-2026 тимчасовий притулок в ЄС було надано 4,37 млн осіб, що втекли від російської агресії в Україні. Найбільше прийняли Німеччина (практично 1,28 млн), Польща (понад 971 тис.) та Чехія (майже 384,5 тис. осіб).
І навіть попри те, що багато країн отримали від них економічні бенефіти, останніми місяцями тема перегляду статусу біженців з України підіймається все частіше. На цьому тлі частина країн вже намагається впливати на становище біженців в рамках національного законодавства:
- Чехія: українців, які перебувають під тимчасовим захистом, хочуть зобов’язати мати оформлений дозвіл на роботу та бути економічно активними;
- Польща: з березня соціальну допомогу надаються тим, хто інтегрується в місцевий ринок праці та систему соціального страхування;
- Німеччина: біженці, що прибули після квітня-2025, отримують менший рівень соціальної підтримки;
- Норвегія та Швейцарія: новоприбулим біженцям із “безпечних” регіонів України (які безпосередньо не межують із лінією фронту) більше не надають захист автоматично.
Реакція “центральної влади”
Це питання поступово виходить за межі національних урядів. Про перегляд статусу українських біженців тепер говорять і на рівні всього Євросоюзу: у вересні минулого року Рада ЄС схвалила рекомендації щодо виходу українців з тимчасового статусу.ʼ
А нещодавно стало відомо, що Європейська комісія готова офіційно пропонувати вкотре продовжити термін дії тимчасового захисту для українців, які тікають від російської агресії. Як повідомляє Spiegel, про це йдеться в листі президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн до глав держав та урядів країн ЄС.
Водночас фон дер Ляєн наголошує: сфера застосування має бути обмежена таким чином, аби продовження не підривало здатність України до самооборони. Деталей не наводиться, але в медіа це розцінили як заклик ускладнити прийом чоловіків призовного віку. Згідно процедури Рада ЄС може ухвалити рішення на основі пропозиції Єврокомісії.
Також це питання було одним із головних на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС, що минула 4 червня в Люксембурзі. Свої настрої учасників не приховували: багато міністрів підтримали рішення, яке б позбавило захисту “тих, кому заборонено в’їзд” (йдеться про чоловіків у 23-60 років).
Крім того, єврокомісар з питань міграції Магнус Брюнер підтвердив, що в цьому питанні позиція ЄС збігається із запитом України. Але остаточна пропозиція буде надана найближчими тижнями.
Позиція країн ЄС
Німеччина
Під час квітневої зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що чоловіки призовного віку будуть першими в черзі на виключення із програми захисту. Він підтримав зусилля України щодо обмеження виїзду такої категорії громадян до ЄС і наголосив, що вони потрібні на батьківщині для захисту під російської агресії та повоєнної відбудуви.
Фінляндія
Міністр внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен заявила, що її країна готова розглянути подібне обмеження щодо надання тимчасового захисту, зокрема, коли йдеться про чоловіків призовного віку.
Іспанія
Міністр внутрішніх справ Іспанії Фернандо Гранде-Марласка Гомес вважає за потребу шукати іншу спільну позицію щодо захисту українських біженців. Мовляв, тимчасовий захист не може бути середньо- чи довгостроковим заходом.
Естонія
Голова МВС Естонії Ігор Таро зазначив, що його уряд вважає найрозумнішим кроком продовження дії поправки до Директиви про тимчасовий захист у її теперішньому вигляді.