Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили 15-місячне розслідування, зібравши понад 1000 годин аудіозаписів. Серед фігурантів справи — міністр енергетики Герман Галущенко, його радник Ігор Миронюк, бізнесмен Тимур Міндіч та представник “Енергоатома” Дмитро Басов.
Технічна експертиза вилучених грошових коштів
Під час обшуків серед речових доказів виявлено грошові кошти в специфічній упаковці, характерній для міжбанківських операцій високого рівня. Це непрості пачки, а дуже й дуже особливі.
На фото — упаковка Федерального резервного банку США (Federal Reserve Bank). Такі пачки доларів (в обгортці зі смугою-штрихкодом та зазначенням серії — ATLANTA SERIES 06, KANSAS CITY SERIES 06) — це банківські блоки готівки, призначені для обігу між центробанками та великими комерційними банками.
Характерні ознаки: Біла паперова обгортка з чорним штрих-кодом і текстом на кшталт ATLANTA SERIES або KANSAS CITY SERIES — це мітки резервних банків США (в США їх 12, у кожного своя мітка міста: Atlanta, Kansas City, New York, Chicago тощо). Кожен блок зазвичай містить 10 000 банкнот по $100 — разом $1 000 000 в одній такій упаковці. Так упаковують лише в центробанках та на заводах-постачальниках готівки, наприклад Bureau of Engraving and Printing або Federal Reserve Cash Services. Коли такі упаковки з’являються «в полі» (у новинах, розслідуваннях тощо) — це означає, що хтось отримав нерозрізані або нерозпаковані блоки прямо з банківської системи, минаючи звичайну роздрібну видачу через банки.
Ці гроші пакує ФРС, коли НБУ замовляє в Європі в банках готівку, вона приходить саме такою. Може й зі штатів або через комерційний банк. Далі ця готівка потрапляє в комерційний банк. Там її мають розпакувати й упакувати в банківські стрічки. Але цього не сталося. Тобто ця готівка прямісінько з НБУ пішла до людини. Або прямісінько зі, швидше за все, держбанку до неї. Все під камерами в НБУ відбувається. Хотілося б знати, куди ця партія готівки пішла, це можна відстежити 🙂
Але більш того, там ще є дивна дивність — серія 2006 року та 2017 року. Ніхто старі гроші так не зберігає. Їх коли друкують, тоді й передають в основному. Тобто їх завезли в Україну швидше за все в 2006 році та в 2017 році. В НБУ такі гроші або в Райффайзені (тоді міг і Райф возити) фігурували в транспортних накладних діапазони серій. Можна ті роки в звітності НБУ перевірити, хто завіз і кому передали. Той, кому передали, і вийняв їх кешем із системи і швидше за все повз каси, бо при видачі через касу банку їх мали ПІД КАМЕРУ розпакувати і перерахувати та віддати клієнту. А тут упаковка не пошкоджена, вони завакуумовані ФРС! Круто, га?!
Виходить, що це бабло як подарункова пляшка, яка лежала довго в сейфі, як їм дали, так і вони в Енергоатом занесли, не розпаковуючи. А ці теж не розпаковували, бо заводська упаковка. Це і є форма вищої корупції, коли величезні суми бабла навіть не заморочуються розпаковувати. Просто таскають ці цеглини десятиліттями одне одному.
Ці гроші на фото – суть соціальних відносин в Україні, коли капітал лежить цеглинами десятиліттями десь у підвалі на Липській, як старе варення бабусі, яке вона скиртує рік від року. Корупціонери не можуть лише розпорядитися капіталом, тому він лежить мертвим вантажем. Це як дорога каблучка у формі цеглини, яка переходить з рук в руки, демонструючи обмеженій кількості людей елітного стану, що у них є цей статус – володіти цеглиною доларів і передавати, щоб отримати інші цеглини, або вбитий радянський завод, або вбитий рудник, або вбиту країну…..