Починаючи з 2026 року, інтернет-послуги в Україні можуть значно подорожчати, а щомісячні рахунки за мобільний і широкосмуговий доступ потенційно можуть зрости до 3000 гривень.
Ці прогнози з’явилися після ухвалення так званого «закону про швидкий та стабільний інтернет», який уже підписав президент Володимир Зеленський.
Міністерство фінансів зазначає, що нові вимоги змусять провайдерів провести масштабну технологічну модернізацію, а пов’язані з цим витрати, як очікується, буде переведено на споживачів.
Закон №4670-IX значно посилює правила для телекомунікаційних компаній. Серед ключових нововведень:
Запроваджуються мінімальні стандарти швидкості. Оператори будуть зобов’язані забезпечувати швидкість Інтернету до 100 Мбіт/с. Цей показник стане офіційним зразком контролю якості.
Буде введено в дію інструменти краудсорсингового вимірювання. Користувачі зможуть перевірити реальну швидкість свого мобільного інтернету та надіслати результати безпосередньо регулятору. Наразі проводяться випробування загальнонаціональної системи моніторингу.
Знімається мораторій на планові перевірки операторів, що має стимулювати провайдерів до розширення своїх мереж, особливо у віддалених та сільських районах.
Національний роумінг — можливість переключення між операторами у надзвичайних ситуаціях — залишиться чинним навіть після закінчення військового стану.
Буде введено обов’язкову автономію мережі. Провайдери повинні забезпечити не менше 100 годин безперебійної роботи під час відключень світла, що вимагатиме значних інвестицій у резервні батареї та генератори.
Поточні швидкості та існуючі прогалини
За даними Ookla, швидкість мобільного інтернету різниться залежно від регіону та оператора. У великих містах Київстар показує середні значення 34-42 Мбіт/с, Lifecell – 22-31 Мбіт/с, а Vodafone – 22-25 Мбіт/с. Найбільші проблеми зберігаються на околицях передмість та в густонаселених районах, де перевантаження мережі та недостатня пропускна спроможність станцій регулярно уповільнюють з’єднання.
Продуктивність багато в чому залежить від кількості базових станцій, рівня технології, навантаження сигналу та сумісності пристроїв із частотами оператора.
Чому витрати можуть різко зрости
Фахівці галузі попереджають, що для забезпечення нових мінімальних швидкостей операторам потрібно закуповувати та розподіляти значно більші обсяги даних. Це стосується не лише мобільних операторів, а й власників магістральної інфраструктури, яким необхідно модернізувати обладнання та збільшити пропускну спроможність.
Багато компаній в даний час використовують технологію PON, де один гігабітний порт може обслуговувати десятки або навіть сотні абонентів. Для досягнення нових цільових показників швидкості провайдерам доведеться замінювати порти, модернізувати цілі сегменти мережі та купувати дороге обладнання. Ці оновлення можуть призвести до збільшення щомісячних рахунків.
Крім того, вимога 100-годинної автономності мережі вимагатиме масової закупівлі батарей, генераторів та зарядних систем. Це ляже суттєвим фінансовим тягарем на компанії, особливо на невеликих регіональних провайдерів з обмеженою абонентською базою та низькими потоками доходів.
Великі оператори можуть розподілити витрати між мільйонами користувачів, тоді як місцеві компанії можуть бути змушені різко підвищити тарифи чи навіть повністю залишити ринок.
Потенційний ціновий діапазон
Економісти оцінюють, що ціни на послуги можуть зрости до «європейського рівня». Замість нинішнього середнього рівня 200–300 грн на місяць, домогосподарства можуть платити від 2000 до 3000 грн, якщо до провайдерів суворо пред’являтимуться нові нормативні вимоги.
Аналітики ринку попереджають, що запровадження єдиних вимог до швидкості та автономності для всіх провайдерів може змінити телекомунікаційний ландшафт: великі компанії можуть адаптуватися, тоді як менші ризикують закритися, що потенційно знизить конкуренцію і прискорить зростання тарифів.