Під час подання документів, необхідних для бронювання, людина може опинитися в розшуку за кілька годин, що робить саму процедуру неможливою. Про це заявив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact Валерій Боровик в етері “День LIVE”.
“Документ подали о 9:15, але незабаром людину внесли до розшуку, і для зняття потрібно сплачувати штрафи”, – пояснив Боровик.
Для виробника така ситуація видається незрозумілою, адже йдеться про бронювання працівників оборонного сектору. Боровик також зазначив, що проблемою є часткове бронювання – коли захищена лише половина персоналу. Працівники уникають офіційного працевлаштування, побоюючись, що не потраплять до квот під захист.
Як пише “Уніан”, кілька днів тому до редакції звернувся киянин Дмитро з подібною історією. Він намагався офіційно працевлаштуватися на підприємство з бронюванням, але в процесі опинився в розшуку.
“До цього у мене вже був розшук з березня. Дивно, думав, що повісток не отримував, дані в “Резерв+” оновив вчасно. Знайшов роботу з “бронькою”. Але для бронювання потрібно, щоб не було розшуку. Вирішив оплатити штраф. Але платити не довелося – справу закрили за строком давності, начебто три місяці, чи щось таке”, – розповів Дмитро.
Однак радість чоловіка тривала недовго – далі почалися нові проблеми. Він повторно опинився в розшуку ТЦК.
“Подався на бронь. Потім з відділу кадрів мені кажуть: ‘Так ти прибрав із “Резерва” розшук чи як? Не можемо тебе забронювати’. Заходжу в “Резерв+”, а я знову в розшуку! Причому перший розшук закрили та одразу, тією ж датою, відкрили новий!” – скаржиться Дмитро.
Він запевняє, що статусу “в розшуку” в “Резерв+” у нього не було кілька днів, поки він подавав документи, а вдруге він опинився в розшуку заднім числом. Що робити далі, чоловік не знає.
“Є версія, що вирішили “здерти” з мене гроші, які недоотримали, бо я штраф не платив. Але ніхто не гарантує, що, якщо я заплачу, знову не отримаю те саме. Донатити ТЦК на всі гроші я точно не збираюся. Тепер я точно впевнений, що вперше у розшук я потрапив просто тому, що комусь так захотілося”, – підсумовує Дмитро.