Протягом більш ніж двох років військова економіка Росії підживлювала споживчі витрати та збільшувала прибуток компаній. Останнім часом війна привела до зростання інфляції та відсоткових ставок, вдаривши по прибутку компаній.
Видання The Wall Street Journal пише, що замість звинувачувати війну у ворожому бізнес-середовищі, російська ділова еліта покладає своє невдоволення на голову центрального банку РФ.
Ельвіра Набіулліна , намагаючись стримати інфляцію, підняла ключову відсоткову ставку до рекордного рівня, внаслідок чого вартість позикових коштів різко зросла.
“Еліта бореться за виживання, і хоча вона зберігає вірність Путіну, невдоволення зростає”, – каже Олександра Прокопенко , колишній співробітник російського центробанку. “Набіулліна стала зручною мішенню”.
Базову процентну ставку в Росії встановлено на рівні 21%, і очікується, що 20 грудня центробанк знову підвищить її, але інфляція залишається на високому рівні – близько 9%. Різке зростання цін на вершкове масло призвело до крадіжок продукту в супермаркетах. Ціни на горілку теж підскочили.
У кабінетах директорів російських компаній, де відсоткові ставки та інфляція зростають одночасно, маржа скорочується зі зростанням витрат. МТС, найбільший російський оператор мобільного зв’язку, нещодавно пояснив падіння чистого прибутку в третьому кварталі майже на 90% зростання витрат, пов’язаних з обслуговуванням процентних платежів. Роснефть, найбільший російський виробник нафти, минулого місяця заявила, що буде змушена відкласти модернізацію своїх НПЗ, посилаючись на високі процентні ставки.
Зростають і побоювання щодо хвилі банкрутств. За даними галузевої асоціації, понад 200 торгових центрів у Росії перебувають під загрозою банкрутства через зростання боргового навантаження. Майже третина російських вантажоперевізників заявили, що побоюються банкрутства у 2025 році.
Сергій Чемезов , який очолює російський державний оборонний конгломерат «Ростех», назвав рівень відсоткових ставок «серйозним гальмом для подальшого промислового зростання».
При цьому олігарх Олег Дерипаска , на початку року зажадав знизити ставку, що «поневолює», до 5%, щоб країна «могла дихати».
У зв’язку з дедалі більшою реакцією на Набіулліну деякі закликають до її відставки. Путін поки що залишається осторонь, закликаючи лідерів бізнесу не обмежуватися монетарною політикою.
“Економіка – це щось більше, ніж відсоткова ставка”, – заявив він.
Спостерігачі кажуть, що російський президент, який чудово пам’ятає глибоку економічну кризу 1990-х років, коли інфляція різко зросла, швидше за все, віддасть пріоритет цінової стабільності.
“Набіулліна користується повною підтримкою Путіна. Вона може навіть довести російську економіку до рецесії, якщо потрібно контролювати інфляцію”, – говорить Яніс Клюге , економіст у Німецькому інституті міжнародних відносин та безпеки.
«Російський бізнес та бюрократи працюють із вкрай коротким горизонтом планування», – каже Прокопенко.
«Якби вони мали дорожню карту, скажімо, на 2026 чи 2030 рік, вони, можливо, були б готові зазнавати короткострокових труднощів, включаючи політику Набіуліної щодо зниження інфляції. Але без такої довгострокової перспективи розчарування зростає».