Новий Цивільний кодекс України ще не ухвалили остаточно, але окремі його положення вже викликали занепокоєння серед власників нерухомості. Найбільше людей цікавить, чи можуть нові правила створити ризики для квартир і будинків.
Про це пише «На пенсії».
Законопроєкт №15150, який передбачає нову редакцію Цивільного кодексу України, вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Зараз документ готують до другого читання, під час якого депутати можуть суттєво змінити окремі норми.
Втім, навіть нинішня редакція викликала чимало запитань серед власників житла. Найбільше обговорень стосується ситуацій, за яких люди можуть зіткнутися з проблемами під час захисту свого майна.
Одне з нововведень стосується усних домовленостей. Проєкт кодексу дозволяє враховувати переговори, які відбувалися до підписання договору, а також передбачає відповідальність за усні обіцянки.
Однак сам факт розмови ще не означає автоматичної довіри суду. Для підтвердження домовленостей потрібні докази — свідчення кількох осіб, листування в месенджерах, електронні листи або записи телефонних розмов. Без таких підтверджень заяви на кшталт «мені обіцяли» не матимуть доказової сили.
Юристи наголошують, що в разі спору саме позивач має довести факт існування домовленості. Тому всі важливі розмови щодо майна або грошей рекомендують додатково фіксувати письмово.
Ще одна потенційно проблемна тема — набувальна давність. Йдеться про механізм, за якого людина відкрито, добросовісно та безперервно користується майном, яке фактично залишилося без належного контролю власника.
Якщо орендар проживає у квартирі на підставі договору, застосувати набувальну давність неможливо, адже він знає, кому належить житло. Проте ситуація змінюється, коли договору немає, а людина роками мешкає в помешканні, оплачує комунальні послуги та підтримує його в належному стані.
Подібний ризик може виникнути і щодо переселенців, яких власники поселили без оформлення документів. Фахівці радять укласти договір навіть зараз, якщо люди проживають у житлі вже тривалий час.
Окремо експерти звертають увагу на узуфрукт — право користуватися чужим майном і отримувати з нього вигоду. Воно не дає права власності, але дозволяє проживати у будинку, здавати його в оренду або користуватися іншими перевагами.
Як приклад наводиться ситуація, коли літня людина дозволила родичу проживати у своєму будинку та доглядати його. Після смерті власника спадкоємці можуть захотіти продати нерухомість, але мешканець звертається до суду і за новими правилами отримує більше можливостей для захисту права на проживання.
Юристи радять не дозволяти користування нерухомістю без письмового договору. У документі варто окремо зазначати, що особа не набуває жодних речових прав на майно, зокрема права узуфрукту.
Якщо квартира тривалий час стоїть порожньою, набувальна давність до неї не застосовується. Водночас залишається інша небезпека — шахрайські схеми з підробкою документів або незаконними змінами в державних реєстрах.
Власникам, які перебувають за кордоном, рекомендують регулярно перевіряти інформацію в Державному реєстрі речових прав, залишати довірену особу в Україні та не залишати нерухомість без нагляду на роки.
Сплата податку на нерухомість може стати додатковим аргументом під час судових спорів. Водночас головним доказом права власності залишається запис у державному реєстрі.
Новий Цивільний кодекс поки що не ухвалений остаточно. Саме тому експерти радять уже зараз стежити за змінами до законопроєкту та оцінювати можливі наслідки для власників житла.