Житло, яке було побудовано ще у середині минулого століття, вже не відповідає сучасним стандартам безпеки через стрімкий зніс. Кількість подібних будинків в Україні, за останніми оцінками, становить приблизно 30 тисяч, і багато з них перебувають в аварійному стані, а проведення капітальних ремонтів залишається поодиноким явищем.
Олена Шуляк, голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA, що питання знесення або модернізації такого житла стало одним із пріоритетних у національній житловій політиці. За її словами, ключовим завданням є забезпечення прозорості та справедливості процесу для всіх власників квартир.
Новий законопроєкт про оновлення застарілого житла
Профільний законопроєкт №6458, який має стати основою для оновлення житлового фонду, вже пройшов перше читання і готується до подальшої роботи у парламенті. Цей документ покликаний визначити правила реновації, процедури відселення мешканців та порядок отримання компенсацій за знесене житло.
За словами Олени Шуляк, на сьогодні в Україні нараховують близько 30 тисяч так званих хрущівок. Це не просто застаріле житло – більшість таких будинків не відповідає сучасним технічним нормам і вимогам безпеки. Частина з них уже в аварійному стані.
“Україна має бути готова до того, щоб займатися питанням житлової політики після війни”, – наголосила голова парламентського Комітету.
Проте не всі старі будинки підлягатимуть знесенню. Якщо технічна експертиза підтвердить, що конструкції є достатньо міцними, буде проведено масштабну реновацію. Вона передбачає утеплення будівель та модернізацію для забезпечення їхньої безпеки.
Особливу увагу буде приділено заходам із термомодернізації та створенню сучасних укриттів, без яких неможливо уявити нинішній житловий фонд, особливо в умовах воєнного ризику. При цьому будь-які дії щодо оновлення будинків передбачають активну участь мешканців у розробці проектів. Без їхньої згоди жодних рішень реалізовано не буде.
Олена Шуляк зазначила, що відновлення передбачає не лише реконструкцію будівель із врахуванням вимог безпеки та енергоефективності, але й чіткий механізм погодження ремонту більшістю мешканців. Орієнтовний поріг такої більшості – 75-80%, бо досягнути одностайного рішення практично неможливо.
Майбутнє мешканців аварійних будинків
Наразі єдиного сценарію для майбутнього мешканців аварійних будинків немає – рішення буде ухвалюватися залежно від поточного стану будівлі. У випадку повного руйнування або непридатності будівлі для проживання передбачені два можливих варіанти:
- надання нових квартир у сучасних будинках;
- грошова компенсація, яка дозволить придбати аналогічне житло.
Олена Шуляк наголосила, що кожен громадянин повинен чітко розуміти свої права та умови отримання компенсації чи нового житла.
Для випадків, коли йтиметься про реновацію без знесення будинку, виникає інше питання – тимчасове переселення жителів на період ремонтних робіт та гарантування чітких термінів їх виконання. Це також має бути прописано в оновлених механізмах та законодавчих актах задля уникнення суперечливих ситуацій та забезпечення захисту прав громадян.