Дослідницький апарат “Вояджер-1”, який залишив межі Сонячної системи, надіслав дивовижні сигнали. Зонд натрапив на зону з надвисокою температурою, яку науковці назвали “стіною вогню”.
Йдеться про відкриття, зроблене після перетину геліопаузи — умовної межі, де припиняє діяти вплив сонячного вітру, — пише Ecoticias. Саме за нею починається міжзоряний простір із зовсім іншими фізичними властивостями. Там “Вояджер-1”, а згодом і “Вояджер-2”, виявили область із температурою до 50 000 °C.
Сонячна система, як пояснюють у NASA, оточена геліосферою — міхуром із заряджених частинок, які викидає Сонце. Усередині цього міхура космічні об’єкти певною мірою захищені від впливу зовнішнього простору. За його межами починається зона дії міжзоряного середовища — і саме її перетнули два зонди.
Науковці були вражені: магнітометри обох “Вояджерів” зафіксували однакову поведінку магнітних полів. Зовнішнє поле виявилося синхронізованим із внутрішнім полем геліосфери, хоча раніше вважалося, що за межами Сонячної системи панують абсолютно інші сили.
Попри страшну назву, “стіна вогню” не є палаючим бар’єром. Це зона з високою щільністю заряджених частинок, де, через надзвичайно розріджене середовище, тепло майже не передається. Проте саме явище викликає запитання: чому людство так довго не знало про нього?
Відкриття вказує на складніші взаємозв’язки між Сонячною системою та міжзоряним простором, ніж це здавалося раніше. Дані “Вояджерів” продовжують перевертати уявлення про космічні межі нашого світу навіть через майже пів століття після їхнього запуску.