У Єгипті археологи виявили залишки величезної фортеці, віком 3000 років, розташованої вздовж стародавнього шляху, який використовувався під час біблійного Виходу.
Фортеця, виявлена на Північному Синаї, розташована прямо на легендарній Військовій дорозі Гора – тому самому шляху, який у Книзі Вихід описаний як найкоротший шлях, якого уникали ізраїльтяни, коли Мойсей виводив їх із Єгипту, пише Dailymail.
Експерти заявили, що відкриття надає неспростовні докази того, що дорога, яку тривалий час вважали ключовим місцем в історії Виходу, справді існувала і була добре укріплена в період, який пов’язують із втечею ізраїльтян.
Вік, масштаб і місце розташування об’єкта відповідають хронології та географії, описаним у Книзі Вихід, що викликає суперечки про те, наскільки стародавній текст відображає історичну реальність.
Міністерство туризму і старожитностей Єгипту оголосило про знахідку, описуючи її як одну з найбільших і найзначиміших фортець, коли-небудь виявлених уздовж шляху Гора, військової та торговельної артерії, яка колись з’єднувала Єгипет з Ханааном.
Археологи заявили, що фортеця, побудована в період Нового царства Єгипту між 1550 і 1070 роками до н.е., служила потужним форпостом, який охороняв східний кордон імперії за часів, імовірно, життя Мойсея.
У Книзі Вихід 13:17 говориться: “Бог не повів їх дорогою через країну філістимлян, хоча вона була коротшою”, маючи на увазі саме цей маршрут.
“Виявлена фортеця є фізичним нагадуванням про те стародавнє місце на дорозі, де колись стояли воїни, спостерігаючи, як, згідно з Писанням, раби тікали до Червоного моря”, – ідеться в повідомленні Міністерства.
Відкриття було зроблено на археологічній ділянці Телль-ель-Харуба в Шейх-Зувейді, бедуїнському місті в Північному Синаї в Єгипті.
Розкопки виявили велике укріплення площею близько 8 тис. кв. м з 11-ма оборонними вежами, товстими стінами із сирцевої цегли і свідченнями повсякденного життя на його території.
Крім того, було виявлено черепки кераміки, керамічні посудини та ручку глечика з клеймом імені фараона Тутмоса I, який правив приблизно з 1506 по 1493 рік до нашої ери, що допомогло дослідникам датувати споруду періодом розквіту єгипетської імперії.
“Знахідки підтверджують, що фортеця була повноцінно функціонуючим центром повсякденного життя солдатів”, – наголошується в заяві Міністерства.
Археологи також виявили безліч вулканічних каменів, мабуть, імпортованих із грецьких островів, а також велику хлібну піч і залишки скам’янілого тіста поблизу – яскраві деталі, що дають чітке уявлення про життя на великих територіях Єгипту.
Шериф Фатхі, міністр туризму і старожитностей Єгипту, заявив, що фортеця відкриває “нові глави видатної військової історії Єгипту”, наголошуючи водночас на важливості Синаю як “землі, що зберігає унікальні свідоцтва цивілізацій протягом століть”.
Історики зазначають, що, хоча знахідка не доводить історію Виходу в повному обсязі, вона підтверджує ключові елементи її передісторії, особливо існування ретельно охоронюваної військової дороги, яку, згідно з Біблією, ізраїльтянам було наказано уникати.
Дорога Гора, усіяна такими фортецями, слугувала найважливішим торговельним і військовим шляхом, що простягався від дельти Нілу в Єгипті до кордонів Ханаану.
Її наявність свідчить про те, що Єгипет зберігав твердий контроль над територією, яку ізраїльтянам належало перетнути, що допомагає пояснити, чому в біблійній розповіді Бог вів їх довшим пустельним шляхом.