Масове викачування підземних вод за кілька десятиліть вплинуло на розподіл маси планети. За оцінками дослідників, це призвело до вимірюваного зміщення полюса обертання Землі.
Про це пише Popular Mechanics.
Дослідження, опубліковане в журналі Geophysical Research Letters, показало, що в період з 1993 по 2010 рік людство відкачало близько 2150 гігатонн підземних вод. Науковці дійшли висновку, що таке масштабне переміщення води вплинуло на розподіл маси Землі.
Вчені пояснюють, що будь-яке переміщення великої маси здатне впливати на обертання планети. Коли вода залишає підземні водоносні горизонти та зрештою потрапляє до океанів, баланс маси змінюється.
За розрахунками авторів роботи, саме цей процес спричинив зміщення полюса обертання приблизно на 80 сантиметрів. Крім того, втрата підземних вод додала близько 6,2 міліметра до глобального підвищення рівня моря.
Керівник дослідження, геофізик Кі-Вон Со, заявив, що перерозподіл підземних вод виявився одним із найважливіших чинників дрейфу осі обертання Землі серед процесів, пов’язаних зі зміною клімату.
За словами дослідників, особливо значний внесок у цей процес зробило виснаження запасів підземних вод у західній частині Північної Америки та на північному заході Індії. Саме переміщення води із середніх широт найбільше впливає на положення полюсів через особливості обертання планети.
Водночас нові наукові роботи свідчать, що ситуація є складнішою. Дослідження 2026 року, опубліковане в Journal of Geodesy, показало, що на довгострокові зміни також впливають накопичення снігу, танення льодовиків і зміни запасів води на суходолі.
Науковці наголошують, що рух полюсів формується під дією багатьох факторів — від підземних вод і льодовикових щитів до процесів у надрах планети.
Хоча зміщення полюса обертання не впливає безпосередньо на повсякденне життя людей, виснаження підземних вод має більш відчутні наслідки. Серед них — просідання земної поверхні, прискорення підвищення рівня моря, проникнення солоної води у прісні водоносні горизонти та погіршення водопостачання в посушливих регіонах.
Дослідники додають, що водоносні горизонти можуть відновлюватися за умови ефективного управління водними ресурсами, штучного поповнення запасів води та впровадження нових підходів до водної політики.