Майже всі запаси золота на нашій планеті перебувають на глибині близько 3000 кілометрів. Нове дослідження показало, що частина матеріалу з ядра Землі може повільно підніматися до поверхні, але це не означає появу нових родовищ.
Про це пише Spacedaily.
Науковці нагадують, що понад 99,999% усього золота Землі опинилося в її ядрі ще понад 4,5 мільярда років тому. Під час формування планети найважчі елементи, серед яких золото, платина та рутеній, занурилися до центру в процесі розділення внутрішніх шарів.
Саме тому в земній корі, звідки людство видобуває дорогоцінні метали, золота порівняно небагато. Його нестача пояснюється не загальними запасами, а тим, що майже весь метал залишається на недосяжній для сучасних технологій глибині.
Геохіміки з Геттінгенського університету отримали нові докази того, що невелика частина матеріалу з ядра може поступово переміщуватися через мантію. На це вказують результати дослідження мантійного плюму, який живить вулкани Гаваїв.
Безпосередньо золото в гавайській лаві дослідники не виявили. Водночас вони отримали перше хімічне підтвердження того, що межа між ядром і мантією не є повністю ізольованою, як вважалося раніше.
За словами авторів роботи, відкриття не свідчить про існування нових доступних покладів дорогоцінного металу. До поверхні потрапляє лише мізерна кількість речовини, а підвищеної концентрації золота чи платини в досліджених породах зафіксовано не було.
Одна з основних версій полягає в тому, що в мантійний плюм потрапляє не сам метал із ядра, а тонкий шар оксидів, який сформувався на його зовнішній межі. При цьому такий матеріал майже не містить золота.
Дослідники наголошують, що йдеться про фундаментальне відкриття, яке допомагає краще зрозуміти процеси всередині Землі. Навіть якщо матеріал із ядра дійсно повільно піднімається до поверхні, цей процес триває мільйони років і не здатний сформувати родовища, придатні для промислового видобутку.