Науковці вперше зняли на відео рибу на рекордній глибині 8 336 м у жолобі Ідзу-Оґасавара в Тихому океані, побивши попереднє досягнення Маріанського жолоба. Цей невідомий вид псевдоліпариса (риби-слимака) не лише встановив новий рекорд, але й підняв питання про межі виживання життя під колосальним тиском.
Про це пише iflscience.com.
2023 року науковці вперше задокументували риб, що мешкають на глибинах понад 8 км, і навіть зафіксували їх ще нижче. Це відкриття не лише встановило нові рекорди для глибоководних мешканців, а й свідчить про ймовірне наближення до межі виживання риб у глибинах океану.
На західній околиці Тихого океану простягається система жолобів, які сягають до 11 тис. м. Саме тут Тихоокеанська плита, що зазвичай розташована на глибині близько 4 200 м, занурюється під континентальні плити, утворюючи надзвичайно глибокі зони.
У жолобі Ідзу-Оґасавара дослідники зняли на відео невідомий вид псевдоліпариса (Pseudoliparis) — представника родини морських слимаків (snailfish) — на рекордній глибині 8 336 м. Цей результат перевищив попереднє досягнення — 8 178 м, зафіксоване у Маріанському жолобі.
Попри те, що Маріанський жолоб є найглибшим місцем на планеті і тому найбільш вивченим, з біологічногопогляду він не обов’язково найцікавіший.
«Усі думають, що головне в цих жолобах — це глибина. Хоча глибина і колосальний тиск, який вона створює, справді визначають життя в цих умовах, це не єдиний чинник. Температура також може відігравати важливу роль», — зазначив професор Алан Джемісон з Центру досліджень глибокого моря Minderoo-UWA, який очолював експедицію.
Жолоб Ідзу-Оґасавара — найтепліший серед усіх океанських западин, тому є більш придатним для життя. Завдяки високій біологічній активності вод поблизу Японії, де величезна кількість органічних решток осідає на дно, тут формуються значно сприятливіші умови для розвитку живих організмів, ніж у холоднішому Маріанському жолобі.
Як розповів Джемісон, команда, що працювала на дослідницькому судні DSSV Pressure Drop, припустила: вища температура води в жолобі Ідзу-Оґасавара може дозволяти істотам виживати на більших глибинах, тому вони вирушили перевірити це припущення на практиці.
Результати перевершили очікування — дослідники впіймали рибу виду Pseudoliparis belyaevi на глибині 8 022 м, а також зняли на відео інший, ще невідомий вид того ж роду на рекордній позначці 8 336 м (ці кадри видно в перші 15 секунд відео).
«Це спростовує твердження, що ми нічого не знаємо про глибоке море, ” — зауважив Джемісон.
Учений також зазначив, що, попри те, що води над Маріанським жолобом мають тропічніше походження, сам жолоб значно холодніший, адже розташований ближче до Південного океану.
«Антарктида керує всім цим процесом, ” — сказав він.
Холодна, солона вода занурюється на дно поблизу берегів Антарктиди, потім повільно прямує на північ, поступово нагріваючись. Потрапляючи в глибоководні жолоби, вона наповнює їх своїми потоками. Коли ця маса води досягає Ідзу-Оґасавара, її температура підвищується менш ніж на один градус у порівнянні з Маріанським жолобом, але навіть така незначна різниця достатня, щоб змінити екосистему.
«Японські жолоби — це неймовірні місця для досліджень; вони настільки багаті на життя, навіть на самому дні, ” — сказав Джемісон у своїй заяві.
Оскільки інших тепліших жолобів подібної глибини не існує, учений припустив:
«Якщо хтось знайде рибу ще глибше — це буде зовсім не набагато».
Те, що морські слимаки (snailfish) змогли пристосуватися до глибин, на яких не виживає жоден інший хребетний, вражає дослідників. Адже зазвичай ці риби мешкають у прибережних зонах або гирлах річок, а не в безоднях океану.
На таких глибинах невеликі риби, завдовжки 20-25 см, живляться дрібними ракоподібними, що харчуються рештками, які поступово осідають на дно після загибелі мешканців поверхневих вод.
«Іноді цим залишкам потрібно тижні або навіть місяці, щоб опуститися, ” — сказав Джемісон.
Але для ракоподібних, що живуть у темряві, «термін придатності» не має значення — вони формують повноцінну харчову мережу з усього, що опускається в глибини океану.