Астрономи дослідили радіогалактику TGSS J1530+1049, світло якої йшло до Землі понад 12 мільярдів років. Це дало змогу побачити, як виглядали перші гігантські галактики в молодому Всесвіті.
Про це пише Raketa.hu.
Йдеться про TGSS J1530+1049 — об’єкт, який існував тоді, коли Всесвіту було лише близько 1,5 мільярда років.
Це трохи більше однієї десятої від його нинішнього віку.
Для спостережень учені використали European VLBI Network та систему MERLIN.
Завдяки цьому вдалося побачити форму та розташування структур навколо активного ядра галактики.
Йдеться про гігантські радіолопаті та компактні гарячі зони, які виникають через активність надмасивної чорної діри в центрі.
Ці дані вчені зіставили зі спостереженнями космічного телескопа James Webb Space Telescope.
Інфрачервоні знімки допомогли створити карту іонізованого газу навколо галактики.
Поєднання двох типів спостережень дозволило отримати повну картину розвитку молодого активного ядра.
Радіознімки показали, що діаметр TGSS J1530+1049 становить лише близько 17 тисяч світлових років.
Для космосу це відносно невеликий розмір, що вказує на молодий вік галактики.
Науковці відносять її до так званих симетричних об’єктів середнього розміру. Саме такі системи вважають попередниками майбутніх гігантських радіогалактик.
Дослідження також показало, що навколо цієї галактики є складна газова структура.
Викиди речовини з чорної діри активно взаємодіють із навколишніми хмарами газу.
Крім того, поблизу — на відстані кількох десятків тисяч світлових років — астрономи виявили ще кілька масивних галактик.
У них активно народжуються нові зорі, а з часом ці об’єкти можуть злитися в одну величезну систему.
Науковці наголошують, що таких ранніх радіогалактик сьогодні відомо дуже мало.
Саме тому це дослідження допомагає краще зрозуміти, як у молодому Всесвіті так швидко з’явилися перші надмасивні чорні діри та великі галактики.