Близько 155 млн років тому континент Арголанд відокремився від території сучасної Австралії, після чого зник без сліду. Після багатьох років складання геологічних пазлів дослідники заявляють, що знайшли його, але не в одному місці, а роздробленим по дну моря під Південно-Східною Азією. Про це пише Daily Galaxy.
“Нове дослідження, проведене вченими з Утрехтського університету, ставить під сумнів припущення про те, як континенти дрейфують і зникають. Замість того, щоб рухатися як єдиний, згуртований масив суші, Арголанд розпався на кілька континентальних смуг, ховаючись на очах у всіх під ланцюгами островів, таких як східна Індонезія та частини М’янми”, – йдеться у публікації.
Водночас зникнення Арголанду впродовж довгого часу було загадкою для геологів, адже коли континенти розпадаються, то зазвичай залишають після себе чіткі сліди – скельні утворення, сліди скамʼянілостей або залишки гір, що вказують на їхній шлях.
“У випадку з Арголандом ці сліди були відсутні. Ця відсутність викликала серйозні питання щодо його долі. Чи занурився він під океан, розплавився в мантії або просто ніколи не існував так, як уявляли вчені?”, – підкреслюють у виданні.
Арголанд не зник – він розпався
Порівняно з іншими стародавніми материками, які відокремилися від Гондвани, Арголанд розпався на дрібніші частини на початку свого дрейфу. Пізніше ці уламки рухалися окремо, що ускладнювало відстеження їхньої траєкторії.
“Нічого не сходилося”, – сказав головний автор Елдерт Адвокаат в інтерв’ю Live Science, маючи на увазі попередні спроби пов’язати відомі геологічні фрагменти в цьому регіоні.
Через такий ефект роздроблення Арголанд виявився важким для ідентифікації. Попри те, що частини континентів, такі як Африка та Південна Америка, є класичними прикладами поділу на основі розломів, Арголанд не піддавався звичайним закономірностям.
“Зрештою, команда з Утрехта висунула гіпотезу, що Арголанд спочатку був розрізненим скупченням мікроконтинентів, і це припущення виявилося ключовим для розгадки таємниці”, – додають у матеріалі.
За даними пресрелізу, дослідження показало, що більшість цих фрагментів дрейфували в бік східної частини Індонезії, а деякі з них опинилися біля Мʼянми. Це географічне розповсюдження ускладнювало розгляд цих фрагментів як єдиного цілого, поки не зʼявилася ідея “стрічкового континенту”.
Вчені представляють ідею “Аргопелагу”
Тому, щоб краще описати фрагментовану структуру Арголанду, вчені ввели новий термін: Аргопелаг.
“Замість того, щоб розглядати континент як єдину масу, вони запропонували розуміти його як “дуже розширений і фрагментований ансамбль”, по суті, мозаїку континентальних уламків, кожен з яких відокремлений океанським дном, але все ще геологічно пов’язаний”, – пояснили в Daily Galaxy.
Як зазначив геолог Дуве ван Хінсберген, співавтор дослідження, ці реконструкції не просто вирішують академічні загадки.
“Ці реконструкції мають вирішальне значення для нашого розуміння таких процесів, як еволюція біорізноманіття та клімату, або для пошуку сировини”, – підкреслив він.