Нове дослідження команди вчених зі Стенфордського університету показало, що життя на Землі могло зародитися завдяки “мікроблискавкам”, що виникають у водоспадах та океанських хвилях.
Про це пише Daily Mail.
Крихітні мікроблискавки виникають, коли краплі води стикаються з великою силою. У лабораторних умовах вчені відтворили ці мікроскопічні розряди електрики у газовій суміші, за складом наближеної до ранньої атмосфери Землі. Внаслідок експерименту у воді утворилися органічні молекули, включаючи будівельні блоки ДНК.
Донедавна в науковому світі була популярна гіпотеза Міллера-Юрі про те, що приблизно 3,5 млрд. років тому в атмосфері Землі з’явилися хмари і почалися сильні грози. І завдяки незліченним ударам блискавок виникли ідеальні умови для зародження життя.
Однак ця гіпотеза мала безліч недоліків, включаючи той факт, що зараз блискавки трапляються досить рідко і важко повірити, що мільярди років тому гроз було так багато, що блискавки змогли забезпечити живлющою енергією весь океан на планеті.
Однак нова теорія мікроблискавок відчиняє двері у світ хімічних реакцій, які відбувалися постійно і скрізь, де на доісторичній Землі була вода.
Вчені виявили, що однією з органічних речовин, утворених під впливом мікроблискавкою, був урацил — органічна молекула зі зв’язками вуглецю та азоту. Це найважливіший компонент сполук, з яких складаються всі живі істоти, включаючи білки, ферменти та хлорофіл. Крім того, урацил – це один із чотирьох ключових компонентів ДНК та РНК, у яких зберігається вся генетична інформація.
Виявлення органічних “будівельних блоків”, які утворюються під впливом мікроблискавок, на думку дослідників, доводить, що органічне життя, що виникло понад три мільярди років тому, швидше за все, не було “занесене випадково” на Землю метеоритом, що впав, і не виникло в результаті ударів блискавок з атмосфери. Будівельні блоки для створення життя постійно перебували у воді.
Але звідки взялася електрика у доісторичному океані? Дослідники встановили, що коли вода розбивається на бризки, з’являються різні типи електричних зарядів. Більші краплі частіше несуть позитивний заряд, а дрібні – негативний.
Зазвичай усі атоми води мають однакову кількість протонів та електронів. Однак різні заряди є результатом того, що розбиваючись на бризки, вода втрачає або набуває електрони, і кожна крапля отримує позитивний або негативний заряд.
Простіше кажучи, коли хвиля розбивається об берег або водоспад падає з висоти, частки води втрачають електрони (стають позитивно зарядженими) або набувають електрони (стають негативно зарядженими), поділяючись на дрібніші краплі. А коли дві протилежно заряджені краплі зближуються, відбувається електричний розряд, який виглядає як мікроскопічна іскра чи блискавка. І хоча ці іскри не можна побачити неозброєним оком, вони несуть у собі дуже багато енергії, і, мабуть, є справжньою причиною виникнення життя.