Дослідники з Німеччини вперше успішно відродили мікроскопічні водорості, які перебували у стані спокою в осадових породах Балтійського моря майже сім тисячоліть. Це відкриття дає можливість по-новому поглянути на еволюцію морських екосистем та адаптацію організмів до зміни клімату.
Команда науковців з Інституту океанографії імені Лейбніца (IOW), Університету Ростока та Констанца проаналізувала керни осаду, зібрані під час експедиції 2021 року з глибини 240 метрів у Східній Готландській западині Балтійського моря. У зразках вони виявили “сплячі” клітини фітопланктону доісторичних діатомових водоростей Skeletonema marinoi, які збереглися в аноксичних умовах морського дна.
За словами провідної авторки дослідження Сари Боліус, метод “екології відродження” дозволив пробудити ці клітини до активного стану, створивши для них оптимальні умови живлення та освітлення.
“Осадові відкладення працюють як капсула часу, що містить цінну інформацію про минулі екосистеми та біологічні спільноти, що їх населяли, їхній розвиток популяцій та генетичні зміни”, — розповіла Боліус.
Як виявилося розморожені водорості, віком приблизно 6870 років, не просто ожили, а й продемонстрували повноцінну біологічну активність. Вони росли, ділилися та фотосинтезували майже так само, як їхні сучасні представники.
Науковці вважають, що це відкриття відкриває нові можливості для дослідження історичного клімату та екосистем Балтійського моря. Аналіз генетичних та фізіологічних характеристик цих давніх клітин дозволить краще зрозуміти, як фітопланктон реагував на зміни солоності, температури та рівня кисню упродовж тисячоліть.
“Той факт, що нам вдалося успішно реактивувати такі старі водорості зі стану спокою, є важливим першим кроком у подальшому розвитку інструменту “Екологія відродження” в Балтійському морі. Це означає, що тепер можна проводити “експерименти з подорожами у часі” на різні стадії розвитку Балтійського моря в лабораторії”, — додала Боліус.