Найекстремальніше похолодання в історії планети, яке зацементувало океани кригою аж до екватора, десятиліттями залишалося головним науковим парадоксом. Нове дослідження доводить, що причиною тотального зледеніння, яке тривало мільйони років, стали звичайні кристали солі, повідомляє Експерт із посиланням на IFLScience.
Дослідники з Арктичного університету Норвегії з’ясували: коли морська вода замерзає за аномальних морозів, сіль не просто виштовхується, а утворює на поверхні специфічний шар. Ці відкладення працюють як надпотужне дзеркало, що відбиває сонячну енергію назад у космос і не дає планеті шансу на відлигу.
Соляна пастка від -8°C до -36°C
Науковці виявили, що різні види солей випадають в осад за певних умов, запускаючи незворотну ланцюгову реакцію. Процес «заморозки» починався вже при -8°C, а при падінні температури до -36°C на поверхні з’являлися нові види кристалів, які ще агресивніше відбивали сонце і посилювали холод.
Саме цей соляний панцир став ключовим фактором у тропіках. Раніше вчені не могли пояснити, чому лід там не танув, адже звичайна крига швидко випаровується під прямим промінням. Сіль же залишалася на місці та надійно утримувала мороз, не даючи Землі зігрітися навіть через сотні тисяч років.
Розгадка кліматичного парадоксу
Додавання «соляного фактору» в комп’ютерні моделі нарешті дозволило вченим отримати реальну картинку подій, що сталися 700 мільйонів років тому. Раніше для обґрунтування такого сценарію доводилося припускати неможливо низький рівень вуглекислого газу в атмосфері, що суперечило іншим геологічним даним.
Тепер з’ясувалося, що «соляна пастка» здатна перетворити планету на крижану кулю навіть при цілком нормальних показниках CO2. Ця теорія остаточно закриває питання про те, як Земля потрапила в полон вічної мерзлоти і чому цей стан тривав так довго, поки гігантська вулканічна активність нарешті не пробила цей соляний щит.