Пустелі здаються ідеальним місцем для гігантських сонячних електростанцій через велику кількість сонця та вільних територій. Однак спроба масово забудувати їх сонячними панелями може змінити клімат усієї планети.
Про це пише Futura Sciences.
За оцінками науковців, навіть невелика частина пустелі Сахара могла б виробляти обсяги електроенергії, які в кілька разів перевищують потреби людства. Проте на практиці реалізація такого проєкту пов’язана не лише з технічними труднощами, а й із серйозними екологічними ризиками.
Однією з головних проблем є так званий ефект альбедо. Світлий пісок добре відбиває сонячне світло назад у космос, тоді як темні сонячні панелі навпаки активно його поглинають.
Через це поверхня починає сильніше нагріватися. Зростання температури впливає на рух повітряних мас, притягує більше вологи та поступово збільшує кількість опадів у регіоні.
Поява нової рослинності ще більше затемнює поверхню пустелі, посилюючи нагрівання та запускаючи своєрідний ланцюговий процес кліматичних змін.
У дослідженні 2021 року вчені змоделювали сценарій, за якого сонячними панелями буде покрито понад 20% території Сахари. Результати показали, що такі масштаби можуть суттєво вплинути на глобальні погодні процеси.
Серед можливих наслідків називаються масштабні посухи в районі Амазонії, скорочення площ лісів, частіші тропічні циклони біля узбережжя Північної Америки та Східної Азії, а також прискорення потепління в Арктиці.
Додатковою проблемою є ефективність самих панелей. Сучасні сонячні батареї перетворюють на електроенергію лише близько 15% поглинутого сонячного випромінювання.
Решта енергії повертається в навколишнє середовище у вигляді тепла. Якщо йдеться про території континентального масштабу, це може помітно впливати на циркуляцію повітря та вітрові потоки.
Окрім кліматичних ризиків, існують і практичні труднощі. Сонячні станції в пустелях потребують значних обсягів води для очищення панелей від пилу та підтримки роботи обладнання.
Саме вода є одним із найдефіцитніших ресурсів у таких регіонах. Без регулярного очищення ефективність панелей швидко падає, а витрати на їх обслуговування суттєво зростають.
Через це багато енергетичних проєктів роблять ставку не на гігантські електростанції, а на розподілені локальні мережі. Одним із прикладів є програма Африканського банку розвитку «Від пустелі до енергетики», яка передбачає створення 10 гігават сонячних потужностей у регіоні Сахеля до 2030 року.
У межах цієї ініціативи електроенергія надходитиме безпосередньо до місцевих мереж, що дозволяє уникнути проблем передачі струму на великі відстані та зменшує екологічні ризики.