47-річний американець, який майже повністю втратив можливість говорити через тяжку хворобу, знову почав спілкуватися. Допомогла експериментальна система, що перетворює сигнали мозку на текст і відтворює їх його власним голосом.
Про це повідомляє Science Alert.
Кейсі Гаррелл бере участь у клінічному випробуванні BrainGate 2 у США. Через бічний аміотрофічний склероз (БАС) його мовлення стало настільки порушеним, що оточуючим було важко його розуміти.
Майже два роки чоловік користується нейропротезом, який зчитує сигнали мозку та перетворює їх на текст у режимі реального часу. Для цього імплантат встановили в ділянку мозку, що відповідає за мовлення.
Електроди фіксують нервову активність під час спроби говорити, навіть якщо людина фізично не рухає губами чи язиком. Далі система передає ці сигнали на зовнішній декодер, який розшифровує їх і виводить слова на екран комп’ютера.
Для керування пристроєм Гаррелл використовує погляд. На дисплеї його напрямок погляду відображається у вигляді білого круглого курсора.
Завдяки системі чоловік може самостійно надсилати повідомлення, писати електронні листи, користуватися інтернетом і навіть продовжувати працювати.
За час використання нейропротеза він сформував понад 183 тисячі речень і майже 2 мільйони слів. Сам декодер встановлений на його електричному візку, тому супроводжує його протягом усього дня.
Дослідники також створили цифрову копію голосу Гаррелла, використавши записи, зроблені до розвитку хвороби. За словами чоловіка, для нього особливо важливо, що дружина знову може чути його голос, а донька — дізнатися, як він звучав раніше.
Спочатку система працювала лише під контролем науковців, але після вдосконалення Гаррелл отримав можливість користуватися нею вдома.
За даними Каліфорнійського університету в Девісі, чоловік накопичив найбільший у межах дослідження масив даних про роботу мозку. За понад 400 днів він працював із системою більш як 3800 годин.
Середня швидкість спілкування становить близько 56 слів за хвилину. Іноді він використовував пристрій до 12 годин безперервно.
Розробники також передбачили спеціальний “режим конфіденційності”. Він дозволяє користувачу приховувати окремі думки від системи декодування. Для навчання алгоритмів використовувалися лише дані тих сеансів, де цей режим був вимкнений.
Згідно з результатами дослідження, точність розпізнавання повідомлень досягає приблизно 92%. Науковці вважають, що це один із перших доказів можливості тривалого використання інтерфейсів “мозок — комп’ютер” у повсякденному житті.
Технологію створили фахівці Каліфорнійського університету в Девісі, Браунського університету та Інституту нейронаук генерала Брігема при Массачусетському університеті. Наразі у випробуванні BrainGate 2 беруть участь 27 людей.