Науковці Оксфордського університету зʼясували, що звичка цілуватися виникла задовго до появи сучасної людини. У доісторичні часи поцілунки були властиві, зокрема, неандертальцям, які мали тісні контакти з людьми та ділилися з ними мікробами, зокрема через слину.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в Journal of the Human Behavior and Evolution Society, повідомляє ABC News.
Науковці поєднали дані про спостереження поцілунків у сучасних приматів з інформацією про їхні генетичні зв’язки та фактично відтворили еволюційну історію цієї поведінки.
Як встановили дослідники, поцілунок має «сильний філогенетичний сигнал серед афро-євразійських мавп і приматів», тобто був характерною рисою їхніх спільних предків.
«Ми знаємо, що люди, бонобо та шимпанзе цілуються. Вони надзвичайно близькі одне одному, тож логічно, що їхній спільний предок теж цілувався», — зазначила еволюційна біологиня та провідна авторка дослідження Матильда Бріндл.
«Зважаючи на те, що люди та неандертальці схрещувалися й ділилися слиною, і що обидва види цілувалися, ми припускаємо, що люди та неандертальці могли цілувати одне одного», — додала дослідниця.
Вона називає це відкриття «набагато романтичнішим поглядом на взаємини людини та неандертальця».
На думку науковиці, давні поцілунки могли бути первісною формою соціальної близькості, що вимагала довіри та вразливості.
За її словами, вони не завжди мали сексуальний характер: часто це був спосіб вираження прихильності в групі або між батьками та нащадками.
Роль поцілунку в еволюції все ще не визначена, але вчені сподіваються, що подальші дослідження допоможуть зрозуміти, навіщо він виник.