Значне зростання очікуваної тривалості життя, яке спостерігалося в багатих країнах на початку XX століття, тепер різко сповільнилося. Про це свідчать результати дослідження вчених Вісконсинського університету в Мадісоні (США), пише «Главком».
Дослідники дійшли висновку, що жодне сучасне покоління, народжене після 1939 року, найімовірніше, не досягне середнього віку 100 років.
Учені проаналізували дані з 23 країн із високим рівнем доходу та низьким рівнем смертності, використовуючи шість незалежних методів для прогнозування тенденцій смертності. За словами одного з авторів, «безпрецедентне збільшення тривалості життя, якого ми досягли в першій половині XX століття, схоже, є феноменом, якого ми навряд чи досягнемо знову в найближчому майбутньому».
«За відсутності будь-яких серйозних відкриттів, які б значно продовжили людське життя, очікувана тривалість життя все одно не відповідала б швидкому зростанню, що спостерігалося на початку 20-го століття, навіть якби виживання дорослого населення покращувалося вдвічі швидше, ніж ми прогнозуємо», – йдеться в матеріалі.
Навіть якщо виживання дорослого населення покращуватиметься вдвічі швидше, ніж прогнозується, очікувана тривалість життя «все одно не відповідала б швидкому зростанню, що спостерігалося на початку 20-го століття», – зазначають науковці.
На початку XX століття зростання очікуваної тривалості життя було стрімким: народжений у 1900 році міг розраховувати прожити в середньому 62 роки, а народжений у 1938 році – близько 80 років. Зростання склало приблизно п’ять із половиною місяців на покоління.
Для пізніших поколінь темпи значно сповільнилися. Для поколінь, народжених із 1939 до 2000 року, зростання сповільнилося до 2,5–3,5 місяця на покоління.
На початку XX століття зниження дитячої смертності, зумовлене медичними інноваціями, покращенням санітарних умов та підвищенням рівня життя, сильно збільшило середню тривалість життя. Сьогодні показники дитячої та дитячої смертності у країнах з високим рівнем доходу вкрай низькі. Це означає, що майбутні досягнення мають диктуватися підвищенням виживання у старшому віці. У дослідженні йдеться про те, що подібні досягнення навряд чи зможуть зрівнятися з бурхливими темпами прогресу, досягнутими сторіччя тому.